1. Яка з наведених фігур не має осі симетрії?
а. квадрат б. відрізок в коло г трикутник
2. Яка з наведених точок симетрична точці А(4; –3) відносно осі абсцис?
а. А 1 (–4; 3) б. А 1 (4; 3) в. А 1 (–4; –3) г. А 1 (–3; 4)
3. Паралельне перенесення задано формулами х 1 = х + 5, у 1 = у – 4. В яку
точку переходить початок координат при такому перенесенні?
а. (5; –4) б. (–5; 4) в. (5; 4) г. (–5; –4)
4. В яку точку відобразиться центр кола (х + 7) 2 + (у + 11) 2 = 9 відносно
початку координат?
а. (7; 11) б. (–7; 11) в. (7; –11) г. (–7; –11)
5. Точка А 1 (–1; 4) є образом точки А (2; –8) при гомотетії з центром у початку
координат. Чому дорівнює коефіцієнт гомотетії?
а. 2 б. -2 в.0,5 г. -0,5
6. Сторони двох квадратів відносяться як 4 : 5. Як відносяться їх площі?
а. 16 : 5 б. 16 : 25 в. 4 : 25 г. 4 : 5
7. Яка з наведених фігур має тільки одну вісь симетрії?
а. квадрат б. парабола в. коло г. відрізок
8. Яка з наведених точок симетрична точці А(–2; 5) відносно осі ординат?
а. А 1 (–2; –5) б. А 1 (2; –5) в. А 1 (2; 5) г. А 1 (5; –2)
9. Паралельне перенесення задано формулами х 1 = х – 6, у 1 = у + 3. В яку
точку переходить початок координат при такому перенесенні?
а. (6; –3) б. (–6; 3) в. (6; 3) г. (–6; –3)
10. В яку точку відобразиться центр кола (х – 8) 2 + (у + 10) 2 = 9 відносно
початку координат?
а. (8; 10) б. (–8; –10) в. (–8; –10) г. (–8; 10)
11. Точка А 1 (1; 2) є образом точки А (–4; –8) при гомотетії з центром у
початку координат. Чому дорівнює коефіцієнт гомотетії?
а. –4 б. 4 в. 0,25 г. -0,25
12. Сторони двох квадратів відносяться як 3 : 4. Як відносяться їх площі?
а. 9 : 4 б. 9 : 16 в. 3 : 4 г. 3 : 16
13. Точки А( 5; у) і В( х; - 7) симетричні відносно точки Р( 3; -8). Знайдіть х і у.
14. Виконайте поворот трикутника АВС навколо точки А на кут 90 проти
годинникової стрілки.
15. Основи і бічні сторони рівнобічної трапеції відповідно дорівнюють 4 см, 12 см
і 5 см. Знайдіть площу подібної трапеції, висота якої дорівнює 6 см.
По теореме Пифагора находим второй катет: 4^2-3^2=7. Второй катет равен √7.
Тут по таблице Брадиса я только примерно могу назвать градусную меру углов.
Возьмём синус угла, напротив которого лежит половина нашей диагонали. Он будет равен 3:4=0,75. Градусная мера угла(примерно!) равна 49 градусов.
Тогда градусная мера другого угла примерно будет равна 180-90-49=41 градус.
Т.к. проведённые диагонали ромба являются и биссектрисами его углов, то градусная мера двух углов будет равна 98-ми градусам(лежащим напротив друг друга), а градусная мера других двух углов будет равна 82 градусам.
Чтобы удостовериться, что данные расчёты в теории правильны, сложим эти углы(должно получиться 360 градусов)=82^2+98^2=360.
ответ:Градусная мера острых углов ромба равна 82-ум градусам, а тупых 98-ми.
Строим сечение. Соединяем точку В с точкой К (серединой SC)
Проводим КМ || AB, Соединяем точку М с точкой А
Сечение ВКМА- трапеция.
КМ- средняя линия треугольника SCD и КМ=1/2 CD=1/2
В треугольнике BSC SK- медиана, но так как треугольник равносторонний, то и высота. По теореме Пифагора BK²=BC²-KC²=1-(1/2)²=3/4.
BK=√3/2.
Находим площадь равнобедренной трапеции : МК=1/2, АВ=1, ВК=МА=√3/2 ( см рисунок 2)
Проводим высоты КН и МР. ВН=РА=1/4
По теореме Пифагора
КН²=ВК²-ВН²=(√3/2)²-(1/4)²=3/4-1/16=12/16-1/16=11/16
КН=√11/4
S(сечения)=(АВ+КМ)КН/2=1/2 ·(1+1/2)√11/4=3√11/16
Объяснение: