Ліга Націй мала як незаперечні успіхи, так і чимало провалів. Власне, Ліга була «дитиною» свого часу. До позитивних здобутків Ліги належать її спроби налагодити міжнародну співпрацю в соціальної та економічній сферах, створення Комісії опіуму, що стала ініціатором протидії розповсюдженню наркотиків. Уперше в історії Ліга Націй привернула увагу до проблеми надання промислово розвинутими країнами економічно слабким країнам нових технологій, опікувалася проблемами матері й дитини, освітою, культурою, фаховою підготовкою та багатьма іншими напрямами діяльності, в яких окремі держави самостійно зробити нічого не могли.
Договір про створення Ліги Націй був невід'ємною складовою Версальського договору, а відтак не можна було створити міцну міжнародну організацію, покликану забезпечити мир в усьому світі, тим же договором, який запалив багаття недовіри між вчорашніми ворогами. Іншою важливою причиною невдачі Ліги в цій галузі були недоліки її Статуту.
Невтішний загальний результат діяльності Ліги Націй щодо збереження миру був породжений низкою причин.
Проте не можна характеризувати діяльність Ліги Націй виключно негативно.
Успіхи Ліги Націй у збереженні миру:
· 1920 р. -- Ліга Націй владнала конфлікт довкола Аландських островів між Швецією та Фінляндією
· 1922 р. -- Ліга врятувала Австрію від фінансового краху
· 1925 р. -- активне втручання Ліги запобігло новій війні між Грецією та Болгарією
· 1926 р. -- у рамках Локарнського врегулювання до Ліги приєдналася Німеччина
· 1934 р. -- до Ліги Націй вступив Радянський Союз. Невдачі Ліги Націй у збереженні миру
Невдачі Ліги Націй у збереженні миру:
· 1923 р. -- після захоплення Італією грецького острова Корфу Ліга лише спромоглася не визнати законність цієї акції
· 1931 р. -- Ліга майже нічого не зробила, щоб змусити японців вивести свої війська з Маньчжурії. Японія проігнорувала критику з боку Ліги і в 1933 р. вийшла із цієї організації
· 1934 р. -- А. Гітлер від самого початку презирливо поставився до Ліги й через рік після його приходу до влади Німеччина вийшла з неї
· 1935 р. -- у відповідь на агресію Італії проти Ефіопії Ліга намагалася спинити війну запровадженням проти Італії економічних санкцій, проте вони не досягли мети через їхню обмеженість
Робототехника (робот және техника; ағылш. robotics — роботика) – роботтардың құрылысымен, жұмысы мен қолдануымен айналысатын, оған қоса олардың басқару, сезіну мен мәлімет өңдеумен айналысатын механикалық, электр және электронды инженерия мен компьютер ғылымдарының біріккен саласы.
Робототехника роботтардан басқа автоматтандырылған техникалық жүйелер мен өндірістік үдерістердің ең жаңа техникалық жиынтықталуын әзірлеу мен қолдану жолдарын зерттейтін ғылым.
Автоматтандырылған машиналар, басқа сөзбен айтқанда роботтар, адамдардың орнына қауіпті жерлерде, немесе зауыттағы құрастыру үдерістерінде жұмыс істей алады. Роботтар сыртқы келбеті бойынша, жүріс-тырысы мен танымы бойынша адамдарға өте ұқсас болуы әбден мүмкін. Қазіргі таңда ғалымдар гуманоид роботтарды барынша адамдарға ұқсас қылуға тырысып жатыр.
Автономды түрде жұмыс істейтін роботтар туралы мәлімет көне кезден бастап ойлана бастаған, алайда сол тақырыптағы зерттеулер XX ғасырға дейін басталмаған. Ертегі кезеңнен бастап, роботтар бір күні адамдардың жүріс-тұрысына еліктейді және де адамдар сияқты адамдардың жұмыстарын істей алады деп болжалған. Қазіргі таңда робототехника тез дамып келе жатқан сала. Технология қалай тез дамыса, робототехника да солай тез дамиды, өйткені робототехника технологиямен тығыз байланыста. Технология дамыған сайын зерттеулер, әрлендер өзгеріп дамиды, соның арқасында роботтардың қолдану аймағы да ұлғаяды. Қазіргі таңда роботтар үйде, кәсіпорындар мен әскери салада қолданылады. Көптеген роботтар миналар мен бомбаларды залалсыздандыру сынды адамдарға тікелей зардап алып келетін жағдайларда қолданылады.
Робототехника қандай да роботтарды зерттеп әзірлемесе да, ол роботтар Айзек Азимовтың үш заңына бағынуы тиіс. Ол заңдарды 1942 жылы жазылған «Хоровод» атты әңгімесінде баяндаған. Ол заңдар мынадай оймен жазылған:
Бір де бір робот адамға залал келтіре алмайды, немесе әрекетсіздігімен залал келуіне жол бермейді.
Бірінші заңға қарсы келмесе, робот адамның барлық бұйрықтарын орындауға тиіс.
Бірінші және екінші заңдарға қайшы келмесе, робот өз қауіпсіздігін қамтамасыз ету керек.[1], роботехника[2]
Ліга Націй мала як незаперечні успіхи, так і чимало провалів. Власне, Ліга була «дитиною» свого часу. До позитивних здобутків Ліги належать її спроби налагодити міжнародну співпрацю в соціальної та економічній сферах, створення Комісії опіуму, що стала ініціатором протидії розповсюдженню наркотиків. Уперше в історії Ліга Націй привернула увагу до проблеми надання промислово розвинутими країнами економічно слабким країнам нових технологій, опікувалася проблемами матері й дитини, освітою, культурою, фаховою підготовкою та багатьма іншими напрямами діяльності, в яких окремі держави самостійно зробити нічого не могли.
Договір про створення Ліги Націй був невід'ємною складовою Версальського договору, а відтак не можна було створити міцну міжнародну організацію, покликану забезпечити мир в усьому світі, тим же договором, який запалив багаття недовіри між вчорашніми ворогами. Іншою важливою причиною невдачі Ліги в цій галузі були недоліки її Статуту.
Невтішний загальний результат діяльності Ліги Націй щодо збереження миру був породжений низкою причин.
Проте не можна характеризувати діяльність Ліги Націй виключно негативно.
Успіхи Ліги Націй у збереженні миру:
· 1920 р. -- Ліга Націй владнала конфлікт довкола Аландських островів між Швецією та Фінляндією
· 1922 р. -- Ліга врятувала Австрію від фінансового краху
· 1925 р. -- активне втручання Ліги запобігло новій війні між Грецією та Болгарією
· 1926 р. -- у рамках Локарнського врегулювання до Ліги приєдналася Німеччина
· 1934 р. -- до Ліги Націй вступив Радянський Союз. Невдачі Ліги Націй у збереженні миру
Невдачі Ліги Націй у збереженні миру:
· 1923 р. -- після захоплення Італією грецького острова Корфу Ліга лише спромоглася не визнати законність цієї акції
· 1931 р. -- Ліга майже нічого не зробила, щоб змусити японців вивести свої війська з Маньчжурії. Японія проігнорувала критику з боку Ліги і в 1933 р. вийшла із цієї організації
· 1934 р. -- А. Гітлер від самого початку презирливо поставився до Ліги й через рік після його приходу до влади Німеччина вийшла з неї
· 1935 р. -- у відповідь на агресію Італії проти Ефіопії Ліга намагалася спинити війну запровадженням проти Італії економічних санкцій, проте вони не досягли мети через їхню обмеженість
< Пред СОДЕРЖАНИЕ Загрузить След >
©Учебные материалы онлайн (inf{aт}studwood.ru) © 2017 - 2021
Светлана
написать учебную работу
Робототехника (робот және техника; ағылш. robotics — роботика) – роботтардың құрылысымен, жұмысы мен қолдануымен айналысатын, оған қоса олардың басқару, сезіну мен мәлімет өңдеумен айналысатын механикалық, электр және электронды инженерия мен компьютер ғылымдарының біріккен саласы.
Робототехника роботтардан басқа автоматтандырылған техникалық жүйелер мен өндірістік үдерістердің ең жаңа техникалық жиынтықталуын әзірлеу мен қолдану жолдарын зерттейтін ғылым.
Автоматтандырылған машиналар, басқа сөзбен айтқанда роботтар, адамдардың орнына қауіпті жерлерде, немесе зауыттағы құрастыру үдерістерінде жұмыс істей алады. Роботтар сыртқы келбеті бойынша, жүріс-тырысы мен танымы бойынша адамдарға өте ұқсас болуы әбден мүмкін. Қазіргі таңда ғалымдар гуманоид роботтарды барынша адамдарға ұқсас қылуға тырысып жатыр.
Автономды түрде жұмыс істейтін роботтар туралы мәлімет көне кезден бастап ойлана бастаған, алайда сол тақырыптағы зерттеулер XX ғасырға дейін басталмаған. Ертегі кезеңнен бастап, роботтар бір күні адамдардың жүріс-тұрысына еліктейді және де адамдар сияқты адамдардың жұмыстарын істей алады деп болжалған. Қазіргі таңда робототехника тез дамып келе жатқан сала. Технология қалай тез дамыса, робототехника да солай тез дамиды, өйткені робототехника технологиямен тығыз байланыста. Технология дамыған сайын зерттеулер, әрлендер өзгеріп дамиды, соның арқасында роботтардың қолдану аймағы да ұлғаяды. Қазіргі таңда роботтар үйде, кәсіпорындар мен әскери салада қолданылады. Көптеген роботтар миналар мен бомбаларды залалсыздандыру сынды адамдарға тікелей зардап алып келетін жағдайларда қолданылады.
Робототехника қандай да роботтарды зерттеп әзірлемесе да, ол роботтар Айзек Азимовтың үш заңына бағынуы тиіс. Ол заңдарды 1942 жылы жазылған «Хоровод» атты әңгімесінде баяндаған. Ол заңдар мынадай оймен жазылған:
Бір де бір робот адамға залал келтіре алмайды, немесе әрекетсіздігімен залал келуіне жол бермейді.
Бірінші заңға қарсы келмесе, робот адамның барлық бұйрықтарын орындауға тиіс.
Бірінші және екінші заңдарға қайшы келмесе, робот өз қауіпсіздігін қамтамасыз ету керек.[1], роботехника[2]