9 В терминологии сетей TCP/ IP маской сети называется двоичное число, определяющее, какая часть IP-адреса узла сети относится к адресу сети, а какая к адресу самого узла в этой сети. Обычно маска записывается по тем же правилам, что и IP-адрес, — в виде четырёх байтов, причём каждый байт записывается в виде десятичного числа. При этом в маске сначала (в старших разрядах) стоят единицы, а затем с некоторого разряда — нули. Адрес сети получается в результате применения поразрядной конъюнкции к заданному IP-адресу узла и маске. Например, если IP-адрес узла равен 231.32.255.131, а маска равна 255.255.240.0, то адрес сети равен 231.32.240.0. Для узла с IP-адресом 208.240.138.112 адрес сети равен 208.240.136.0. Чему равно наименьшее возможное значение третьего слева байта маски? ответ запишите в виде десятичного числа. ответ:
Ну тут совсем всё просто:
Смотрим на входные данные, исходное слово "апельсин", а зашифрованное "твчюодыа".
Вспоминаем принцип шифра "Цезаря", что бы зашифровать текст, необходимо определить сдвиг по алфавиту, так называемый "корень". То есть, если корень равен 3, то все буквы А в исходном послании заменятся на (сдвигаемся по алфавиту на 3 буквы вправо) букву Г. Но что делать если мы шифруем букву Ю? Считаем сдвиг Ю - Я это 1, а дальше просто "прыгаем" в начало алфавита Я - А это 2, А - Б это 3, следовательно при ключе 3 буква Ю станет буквой Б.
В нашем случаи все что нужно, так это проверить, на сколько букв сместилась буква "а", в слове "апельсин", что превратилась в букву "т", в слове "твчюодыа".
Смотрим по даному алфавиту и считаем количество сдвигов, это будет 19. Теперь провевим, что если сдвинуть остальные буквы в слове апельсин на 19 символов вправо по алфавиту, если они будут соответствовать зашифрованым, то мы нашли корень правильно.
В нашем случаи именно так и есть, то есть ответ задачи ключь = 19.
Объяснение:
Зашифроване повідомлення повинно піддаватися читанню тільки при наявності ключа.
Число операцій, необхідних для визначення використаного ключа шифрування за фрагментом шифрованого повідомлення і відповідного йому відкритого тексту, повинно бути не менше загального числа можливих ключів.
Число операцій, необхідних для розшифрування інформації шляхом перебору всіляких ключів повинно мати строгу нижню оцінку і виходити за межі можливостей сучасних комп'ютерів (з урахуванням можливості використання мережевих обчислень).
Знання алгоритму шифрування не повинно впливати на надійність захисту.
Незначна зміна ключа повинна приводити до істотної зміни виду зашифрованого повідомлення навіть при використанні одного і того ж ключа.
Структурні елементи алгоритму шифрування повинні бути незмінними.
Додаткові біти, що вводяться в повідомлення в процесі шифрування, повинні бути повністю та надійно сховані в зашифрованому тексті.
Довжина шифрованого тексту повинна бути рівною довжині вихідного тексту.
Не повинно бути простих і легко встановлюваних залежностей між ключами, які послідовно використовуються в процесі шифрування.
Будь-який ключ з безлічі можливих повинен забезпечувати надійний захист інформації.
Алгоритм повинен допускати як програмно, так і апаратну реалізацію, при цьому зміна довжини ключа не повинно вести до якісного погіршення алгоритму шифрування.