У Microsoft Access об’єктами називається усе, що може мати ім’я (у розумінні Access). У базі даних Access ocновними об’єктами є таблиці, запити, форми, звіти, макроси та модулі.
Таблиця — це об’єкт, який визначається і використовується для збереження даних. Кожна таблиця включає інформацію про об’єкт певного типу, наприклад про клієнтів. Таблиця містить поля (стовпчики),у яких зберігаються різноманітні дані, наприклад прізвище чи адреса клієнта, і записи (які називаються такожрядками). У записах зібрана вся інформація про конкретний предмет (людину, зразок продукції). Для кожної таблиці можна визначити первинний ключ (одне чи кілька полів, що мають унікальне значення для кожного запису) та один або кількаіндексів з метою збільшення швидкості доступу до даного.
Запит — це об’єкт, який дає змогу користувачеві одержувати потрібні дані з однієї чи кількох таблиць. Для створення запиту можна використовувати QBE (запит за зразком) або інструкції SQL. Можна створювати запити на вибір, відновлення, вилучення чи додавання даних. За до запитів можна створювати нові таблиці, використовуючи дані однієї чи кількох таблиць, що вже існують.
Форма є об’єктом, який призначений переважно для введення даних, відображення їх на екрані чи керування роботою додатка. Можна використовувати форми для того, щоб реалізувати вимоги користувача до введення даних із запитів або таблиць. Форми можна також роздруковувати. За до форми ви можете у відповідь на якусь подію запуститимакрос абопроцедуру — наприклад, запустити макрос, коли змінюється значення певних даних.
Звіт є об’єктом, що призначений для створення документа, який згодом може бути надрукованим або включеним у документ іншого додатка. Перед тим, як виводити звіт на принтер, можна попередньо переглянути його на екрані.
Макрос є об’єктом, що являє собою структурований опис однієї чи кількох дій, які повинен виконати Access у відповідь на певну подію. Наприклад, можна визначити макрос, який у відповідь на вибір якогось елемента в основній формі відкриває іншу форму. За до ншого макроса можна здійснювати перевірку значення певного поля при зміні його змісту. У макрос можна включати додаткові умови для виконання або невиконання тих чи інших включених у нього дій. Можна також, перебуваючи в одному макросі, запустити інший макрос або функцію модуля.
Модуль є об’єктом, що містить програми на Visual Basic і дає змогу розбити процес на дрібніші дії та виявити ті помилки, які неможливо було знайти з використанням макросів. Модулі можуть бути незалежними об’єктами, що містять функції, які можна викликати з будь-якого місця додатка, але вони можуть бути і безпосередньо прив’язані до окремих форм або звітів для реакції на ті чи інші зміни, що відбуваються в них.
ответ:max := -1001;for j := 1 to N doif (abs(a[j]) mod 10 <> 3) and (a[j]<0) thenif a[j]>max then max := a[j];if max=-1001 then write('Не найдено') else write(max);Объяснение:max := -1001;
Присваиваем переменной max, которая должна содержать максимальное значение, минимальное значение -1 ( -1000 -1 = -1001).
for j := 1 to N doif (a[j] mod 10 <> 3) and (a[j]<0) thenif a[j]>max then max := a[j];
Пробегаемся по элементам массива и смотрим: если остаток модуля элемента от деления на 10 неравен 3 (т.е. не оканчивается цифрой 3) и элемент меньше 0 (т.е. отрицательный), тогда, при условии, что элемент больше текущего максимального значения, переменную max перезаписываем -- присваиваем ей текущий элемент.
if max=-1001 then write('Не найдено') else write(max);
Если переменная max содержит изначальное значение (-1001), то выводим на экран "Не найдено", иначе выводим на экран max.
Таблиця — це об’єкт, який визначається і використовується для збереження даних. Кожна таблиця включає інформацію про об’єкт певного типу, наприклад про клієнтів. Таблиця містить поля (стовпчики),у яких зберігаються різноманітні дані, наприклад прізвище чи адреса клієнта, і записи (які називаються такожрядками). У записах зібрана вся інформація про конкретний предмет (людину, зразок продукції). Для кожної таблиці можна визначити первинний ключ (одне чи кілька полів, що мають унікальне значення для кожного запису) та один або кількаіндексів з метою збільшення швидкості доступу до даного.
Запит — це об’єкт, який дає змогу користувачеві одержувати потрібні дані з однієї чи кількох таблиць. Для створення запиту можна використовувати QBE (запит за зразком) або інструкції SQL. Можна створювати запити на вибір, відновлення, вилучення чи додавання даних. За до запитів можна створювати нові таблиці, використовуючи дані однієї чи кількох таблиць, що вже існують.
Форма є об’єктом, який призначений переважно для введення даних, відображення їх на екрані чи керування роботою додатка. Можна використовувати форми для того, щоб реалізувати вимоги користувача до введення даних із запитів або таблиць. Форми можна також роздруковувати. За до форми ви можете у відповідь на якусь подію запуститимакрос абопроцедуру — наприклад, запустити макрос, коли змінюється значення певних даних.
Звіт є об’єктом, що призначений для створення документа, який згодом може бути надрукованим або включеним у документ іншого додатка. Перед тим, як виводити звіт на принтер, можна попередньо переглянути його на екрані.
Макрос є об’єктом, що являє собою структурований опис однієї чи кількох дій, які повинен виконати Access у відповідь на певну подію. Наприклад, можна визначити макрос, який у відповідь на вибір якогось елемента в основній формі відкриває іншу форму. За до ншого макроса можна здійснювати перевірку значення певного поля при зміні його змісту. У макрос можна включати додаткові умови для виконання або невиконання тих чи інших включених у нього дій. Можна також, перебуваючи в одному макросі, запустити інший макрос або функцію модуля.
Модуль є об’єктом, що містить програми на Visual Basic і дає змогу розбити процес на дрібніші дії та виявити ті помилки, які неможливо було знайти з використанням макросів. Модулі можуть бути незалежними об’єктами, що містять функції, які можна викликати з будь-якого місця додатка, але вони можуть бути і безпосередньо прив’язані до окремих форм або звітів для реакції на ті чи інші зміни, що відбуваються в них.
Присваиваем переменной max, которая должна содержать максимальное значение, минимальное значение -1 ( -1000 -1 = -1001).
for j := 1 to N doif (a[j] mod 10 <> 3) and (a[j]<0) thenif a[j]>max then max := a[j];Пробегаемся по элементам массива и смотрим: если остаток модуля элемента от деления на 10 неравен 3 (т.е. не оканчивается цифрой 3) и элемент меньше 0 (т.е. отрицательный), тогда, при условии, что элемент больше текущего максимального значения, переменную max перезаписываем -- присваиваем ей текущий элемент.
if max=-1001 then write('Не найдено') else write(max);Если переменная max содержит изначальное значение (-1001), то выводим на экран "Не найдено", иначе выводим на экран max.
Пример работы: