Відповідь: 1.Циклічними називаються обчислювальні процеси, в яких неодноразово виконуються одні й ті ж дії, але з різними даними.
2.Цикл із передумовою (або цикл-«поки») — це цикл, у якому тіло циклу виконується тільки у разі виконання умови, заданої перед тілом циклу. Якщо умова стає невірною, то робота циклу припиняється і керування передається оператору, наступному за оператором циклу. На мові Паскаль оператор циклу з передумовою ще називається «циклом While-Do».
WHILE <умова> DO <оператор>;
Приклад: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.
m:=1; S: =0;
WHILE m<=100 DO
begin
S:=S+m;
m:=m+1;
end;
3.Цикл із післяумовою (або цикл-«до») — це цикл, у якому тіло циклу виконується доти, поки умова, задана після тіла циклу, не стане правильною. Якщо умова стає правильною, то робота циклу припиняється й управління передається оператору, наступному за оператором циклу. На мові Паскаль оператор циклу з післяумовою ще називається «цикл Repeat-Until».
REPEAT <оператор> UNTIL <умова>;
Приклад: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.
m:= 0; S: = 0;
REPEAT
m:=m +1;
S:=S+m;
UNTIL m >= 100;
4.Загальний вигляд оператора циклу з параметром (з лічильником):
for <параметр циклу>:=N1 to N2 do <тіло циклу >; де N1 та N2 - початкове та кінцеве значення параметра циклу, тіло циклу може бути або складеним оператором. <Параметр циклу > ще називають лічильником циклу. Оператор for забезпечує виконання тіла циклу до тих пір, поки не будуть перебрані всі значення параметра циклу від початкового до кінцевого. Параметр циклу, його початкове та кінцеве значення повинні бути одного і того ж скалярного типу. При цьому можливий будь який стандартний тип, крім real. Якщо N1 та N2 цілі числа, а параметр циклу - цілочисельна змінна, то крок завжди рівний одиниці.
Приклад. s:=0; for i:=1 to 20 do s:=s+i;
Для i=1, 2, 3,... , 20 буде виконуватись оператор присвоєння
S:=S+i, який накопичує в змінній S суму перших 20 натуральних чисел. Якщо N1 та N2-символьного типу, а їх значення відповідно рівні 'A' та 'Z', то параметр циклу прийматиме послідовні значення, які співпадають з алфавітом: A, B, C, D E .., Z.
5.Якщо умова у вказівці повторення хибна при першій же перевірці, тотіло циклу не виконується жодного разу. Умова вказівки є умовоювходження в цикл.2. Умову вказівки повторення з передумовою необхідно підбирати такимчином, щоб в деякий момент вона змінила своє значення з TRUE на FALSE,інакше виникне ситуація “зациклювання” програми.3. Програмісту необхідно самому потурбуватись про необхідністьзбільшення (зменшення) лічильника циклу на 1. Це можна зробити такимчином І:=І+1.4. Входження в тіло вказівки повторення можливе тільки через заголовокцієї вказівки.
6.Рекурентним співвідношенням називається формула виду an+1=F(an,an-1,...,an-k+1), де F деяка функція від k аргументів, яка дозволяє обчислити наступні члени числової послідовності через значення попередніх членів.
Відповідь: 1.Циклічними називаються обчислювальні процеси, в яких неодноразово виконуються одні й ті ж дії, але з різними даними.
2.Цикл із передумовою (або цикл-«поки») — це цикл, у якому тіло циклу виконується тільки у разі виконання умови, заданої перед тілом циклу. Якщо умова стає невірною, то робота циклу припиняється і керування передається оператору, наступному за оператором циклу. На мові Паскаль оператор циклу з передумовою ще називається «циклом While-Do».
WHILE <умова> DO <оператор>;
Приклад: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.
m:=1; S: =0;
WHILE m<=100 DO
begin
S:=S+m;
m:=m+1;
end;
3.Цикл із післяумовою (або цикл-«до») — це цикл, у якому тіло циклу виконується доти, поки умова, задана після тіла циклу, не стане правильною. Якщо умова стає правильною, то робота циклу припиняється й управління передається оператору, наступному за оператором циклу. На мові Паскаль оператор циклу з післяумовою ще називається «цикл Repeat-Until».
REPEAT <оператор> UNTIL <умова>;
Приклад: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.
m:= 0; S: = 0;
REPEAT
m:=m +1;
S:=S+m;
UNTIL m >= 100;
4.Загальний вигляд оператора циклу з параметром (з лічильником):
for <параметр циклу>:=N1 to N2 do <тіло циклу >; де N1 та N2 - початкове та кінцеве значення параметра циклу, тіло циклу може бути або складеним оператором. <Параметр циклу > ще називають лічильником циклу. Оператор for забезпечує виконання тіла циклу до тих пір, поки не будуть перебрані всі значення параметра циклу від початкового до кінцевого. Параметр циклу, його початкове та кінцеве значення повинні бути одного і того ж скалярного типу. При цьому можливий будь який стандартний тип, крім real. Якщо N1 та N2 цілі числа, а параметр циклу - цілочисельна змінна, то крок завжди рівний одиниці.
Приклад. s:=0; for i:=1 to 20 do s:=s+i;
Для i=1, 2, 3,... , 20 буде виконуватись оператор присвоєння
S:=S+i, який накопичує в змінній S суму перших 20 натуральних чисел. Якщо N1 та N2-символьного типу, а їх значення відповідно рівні 'A' та 'Z', то параметр циклу прийматиме послідовні значення, які співпадають з алфавітом: A, B, C, D E .., Z.
5.Якщо умова у вказівці повторення хибна при першій же перевірці, тотіло циклу не виконується жодного разу. Умова вказівки є умовоювходження в цикл.2. Умову вказівки повторення з передумовою необхідно підбирати такимчином, щоб в деякий момент вона змінила своє значення з TRUE на FALSE,інакше виникне ситуація “зациклювання” програми.3. Програмісту необхідно самому потурбуватись про необхідністьзбільшення (зменшення) лічильника циклу на 1. Це можна зробити такимчином І:=І+1.4. Входження в тіло вказівки повторення можливе тільки через заголовокцієї вказівки.
6.Рекурентним співвідношенням називається формула виду an+1=F(an,an-1,...,an-k+1), де F деяка функція від k аргументів, яка дозволяє обчислити наступні члени числової послідовності через значення попередніх членів.
7.- не знаю
8.- не знаю
Пояснення:
1) 16 Кбайт = 2⁴ Кбайт = 2⁴ * 2¹⁰ байт = 2¹⁴ байт = 2¹⁴ * 2³ бит = 2¹⁷ бит
2) 2¹⁵ Кбайт = 2¹⁵ / 2¹⁰ Мбайт = 2⁵ Мбайт
3) 2¹⁷ бит = 2¹⁷ / 2³ байт = 2¹⁴ байт = 2¹⁴ / 2¹⁰ Кбайт = 2⁴ Кбайт
4) 32 Гбайта = 2⁵ Гбайт = 2⁵ * 2¹⁰ Мбайт = 2¹⁵ Мбайт = 2¹⁵ * 2¹⁰ Кбайт = 2²⁵ Кбайт
5) 2²³ байт = 2²³ / 2¹⁰ Кбайт = 2¹³ Кбайт = 2¹³ / 2¹⁰ Мбайт = 2³ Мбайт
6) 64 Мбайта = 2⁶ Мбайт = 2⁶ * 2¹⁰ Кбайт = 2¹⁶ Кбайт = 2²⁶ * 2³ бит = 2²⁹ бит
Объяснение:
1 байт = 8 бит = 2³ бит
1 Кбайт = 1024 байт = 2¹⁰ байт
1 Мбайт = 1024 Кбайт = 2¹⁰ Кбайт
1 Гбайт = 1024 Мбайт = 2¹⁰ Мбайт
При переводе больших единиц в меньшие используем умножение. При умножении степени с одинаковым основанием складываем.
При переводе меньших единиц в большие используем деление. При делении степени с одинаковым основанием вычитаем.
6) 64 Мбайта = 2⁶ Мбайт = 2⁶ * 2¹⁰ Кбайт = 2¹⁶ Кбайт = 2¹⁶ * 2¹⁰ байт = 2²⁶ байт = 2²⁶ * 2³ бит = 2²⁹ бит