Вопрос N№6 ? Могут ли существовать два различных почтовых ящика с одинаковыми именами на разных почтовых серверах? A Да, но только для одного пользователя Да, если и пароли совпадают B Г Нет
Перш ніж досягти сучасного рівня, обчислювальна техніка пройшла тривалий шлях розвитку. Загалом усю її історію можна поділити на чотири періоди — домеханічний, механічний, електромеханічний та електронний.
Найдавнішим лічильним пристроєм, наданим людині самою природою, була її власна рука. Спочатку люди лічили на пальцях однієї руки, потім на пальцях двох рук, а в деяких племенах використовували для цього ще й пальці ніг.
Наступним кроком у розвитку лічби стало використання камінців та інших предметів. Для запам’ятовування чисел робили зарубки на кістках тварин, в’язали вузлики на мотузках.
Перший у світі автоматичний обчислювальний пристрій для обчислень було описано у 1623 році німецьким ученим Вільгельмом Шиккар-дом. Запропонована ним ідея пристрою із застосуванням підсумкового та розмножувального механізмів використовувалась надалі у всіх механічних обчислювальних машинах.
Першу механічну лічильну машину сконструював у 1645 році французький учений Блез Паскаль. Він виготовив її для полегшення роботи свого батька, що працював податковим інспектором.
Відомий німецький математик Готфрід Вільгельм Лейбніц у 1673 році створив перший арифмометр — машину, яка виконувала чотири арифметичні операції.
У кінці ХІХ ст. американець Герман Голлеріт, син німецьких емігрантів, сконструював електричний перфокартковий обчислювальний пристрій для розв’язування складних статистичних задач. Інформацію кодували за до перфорацій у спеціальних картах, що розміщували в машині у певному порядку. Електричний пристрій розпізнавав отвори і посилав сигнали в обчислювальну машину. Пристрій Голле-ріта був настільки вдалим, що Бюро перепису США використало його
при опрацюванні даних перепису населення у 1880 році. У 1887 році Росія купила цю машину для опрацювання даних першого перепису населення. Пізніше Голлеріт очолив фірму з виробництва перфокарт,
Перш ніж досягти сучасного рівня, обчислювальна техніка пройшла тривалий шлях розвитку. Загалом усю її історію можна поділити на чотири періоди — домеханічний, механічний, електромеханічний та електронний.
Найдавнішим лічильним пристроєм, наданим людині самою природою, була її власна рука. Спочатку люди лічили на пальцях однієї руки, потім на пальцях двох рук, а в деяких племенах використовували для цього ще й пальці ніг.
Наступним кроком у розвитку лічби стало використання камінців та інших предметів. Для запам’ятовування чисел робили зарубки на кістках тварин, в’язали вузлики на мотузках.
Перший у світі автоматичний обчислювальний пристрій для обчислень було описано у 1623 році німецьким ученим Вільгельмом Шиккар-дом. Запропонована ним ідея пристрою із застосуванням підсумкового та розмножувального механізмів використовувалась надалі у всіх механічних обчислювальних машинах.
Першу механічну лічильну машину сконструював у 1645 році французький учений Блез Паскаль. Він виготовив її для полегшення роботи свого батька, що працював податковим інспектором.
Відомий німецький математик Готфрід Вільгельм Лейбніц у 1673 році створив перший арифмометр — машину, яка виконувала чотири арифметичні операції.
У кінці ХІХ ст. американець Герман Голлеріт, син німецьких емігрантів, сконструював електричний перфокартковий обчислювальний пристрій для розв’язування складних статистичних задач. Інформацію кодували за до перфорацій у спеціальних картах, що розміщували в машині у певному порядку. Електричний пристрій розпізнавав отвори і посилав сигнали в обчислювальну машину. Пристрій Голле-ріта був настільки вдалим, що Бюро перепису США використало його
при опрацюванні даних перепису населення у 1880 році. У 1887 році Росія купила цю машину для опрацювання даних першого перепису населення. Пізніше Голлеріт очолив фірму з виробництва перфокарт,
яка з часом перетворилася на відому фірму ІВМ.
Объяснение:
Не очень уверен в правильности данного решения, потестил немного на разных вариантах - вроде работает. Но ощущение, что какой-то он корявый...
n = int(input('Введите количество учеников: '))
a = [list(map(int, input(f'Введите 1<=Xi и Yi<=100 через пробел для {i+1}-го ученика: ').split())) for i in range(n)]
print(a)
i = 0
summ = 0
while i <= len(a)-1:
if i < len(a)-2:
if a[i][1] < a[i+1][1]:
summ += a[i][1]
i += 2
else:
summ += a[i][0]
i += 1
elif i == len(a)-2:
summ += a[i][1]
i += 2
else:
summ += a[i][0]
i += 1
print(summ)