Усі дані у комп'ютері зберігаються у пам'яті. Щоб отримати доступ до даних нам необхідно знати де саме у пам'яті вони знаходяться. Пам'ять комп'ютера поділена на комірки, і кожна комірка має свій номер. Отже у якості місця у пам'яті можна вказати її номер (адрес). На самому початку розвитку комп'ютерної техніки люди писали програми у машиних кодах, тобто у прямих інструкціях для процесора, і місцезнаходження даних так і визначали — вказуючи їх адрес у пам'яті. Це була дуже кропітка і складна робота, припуститись помилки було дуже легко. Згодом була написана програма Асемблер (Assembler, складальник), яка отримувала програму у текстовому вигляді і перекодувала її у машині коди для процесора. Програма складалась з інструкцій для процесора, але вже у більш зрозумілому для людини вигляді. А для звернення до певної комірки пам'яті замість адреси комірки почали використовувати мнемонічні імена. Це набагато полегшило процес розробки програм, а правила представлення машиних команд у текстовому вигляді назвали "мова Асемблера". Можна сказати що мова Асемблера — це перша мова програмування.
Некоторый алгоритм из одной цепочки символов получает новую цепочку следующим образом. Сначала вычисляется длина исходной цепочки символов; если она нечётна, то в исходной цепочке символов удваивается средний символ, а если чётна, то в начало цепочки добавляется символ 1. В полученной строке каждая цифра заменяется на следующую (1 заменяется на 2, 2 — на 3, и т. д., а 9 заменяется на 0). Получившаяся таким образом цепочка является результатом работы алгоритма.
Например, если исходной цепочкой была цепочка 356, то результатом работы алгоритма будет цепочка 4667, а если исходной цепочкой была 52, то результатом работы алгоритма будет цепочка 263.
Дана цепочка символов 35842. Какая цепочка символов получится, если к данной цепочке применить описанный алгоритм дважды (то есть применить алгоритм к данной цепочке, а затем к результату вновь применить алгоритм)?
Усі дані у комп'ютері зберігаються у пам'яті. Щоб отримати доступ до даних нам необхідно знати де саме у пам'яті вони знаходяться. Пам'ять комп'ютера поділена на комірки, і кожна комірка має свій номер. Отже у якості місця у пам'яті можна вказати її номер (адрес). На самому початку розвитку комп'ютерної техніки люди писали програми у машиних кодах, тобто у прямих інструкціях для процесора, і місцезнаходження даних так і визначали — вказуючи їх адрес у пам'яті. Це була дуже кропітка і складна робота, припуститись помилки було дуже легко. Згодом була написана програма Асемблер (Assembler, складальник), яка отримувала програму у текстовому вигляді і перекодувала її у машині коди для процесора. Програма складалась з інструкцій для процесора, але вже у більш зрозумілому для людини вигляді. А для звернення до певної комірки пам'яті замість адреси комірки почали використовувати мнемонічні імена. Це набагато полегшило процес розробки програм, а правила представлення машиних команд у текстовому вигляді назвали "мова Асемблера". Можна сказати що мова Асемблера — це перша мова програмування.
Некоторый алгоритм из одной цепочки символов получает новую цепочку следующим образом. Сначала вычисляется длина исходной цепочки символов; если она нечётна, то в исходной цепочке символов удваивается средний символ, а если чётна, то в начало цепочки добавляется символ 1. В полученной строке каждая цифра заменяется на следующую (1 заменяется на 2, 2 — на 3, и т. д., а 9 заменяется на 0). Получившаяся таким образом цепочка является результатом работы алгоритма.
Например, если исходной цепочкой была цепочка 356, то результатом работы алгоритма будет цепочка 4667, а если исходной цепочкой была 52, то результатом работы алгоритма будет цепочка 263.
Дана цепочка символов 35842. Какая цепочка символов получится, если к данной цепочке применить описанный алгоритм дважды (то есть применить алгоритм к данной цепочке, а затем к результату вновь применить алгоритм)?
Применим алгоритм: 35842 (нечётная) → 358842 → 469953.
Применим его ещё раз: 469953 (чётная) → 1469953 → 2570064.
ответ: 2570064.
Объяснение: