Завдання
1. Дано 2 цілих числа, перевірити чи це різні числа. (Наприклад, 7 та 8 - різні, 5 та 5 - ні)
2. Відомі довжини двох відрізків, перевірити чи підійдуть вони для створення на їх основі квадрату.
3. Два числа вводяться з клавіатури визначити мінімальне з них.
4.* Два числа вводяться з клавіатури, визначити максимальне з них, передбачивши третю ситуацію за якої числа рівні
5.* За введеним значенням температури води визначити її агрегатний стан (твердий, рідкий, газоподібний)
6.* За відомим значенням шкільної оцінки визначити її рівень (початковий, середній, достатній, високий)
Надіслати програмні файли
Теоретичний матеріал
Приклади наведені у матеріалі можна копіювати та перевіряти їх виконання у середовищі програмування Python! (Якщо виникають помилки, перевіряйте синтаксис, відступи, лапки вводяться англ. мовою)
У більшості програм на певному кроці їх виконання потрібно вибирати той чи інший варіант подальших дій, тобто використовувати розгалуження. Умовою вибору того чи іншого варіанту є виконання деякої умови. Умова повинна приймати лише два значення true або false. Сама умова записується одразу після оператора if, а після неї через двокрапку записується команда, які необхідно виконати. Якщо команд декілька, то вони відокремлюються блоком, які мають однаковий відступ після оператора if. Відступ встановлюється клавішею Tab або пробілами. Якщо розгалуження завершилось, то наступні команди слід писати під оператором if. Наприклад, практичне використання скороченого розгалуження може виглядати так:
s=10
if s>0:
print("Дане число додатне")
Якщо значення змінної а буде 0 або менше програма нічого не виведе.
Повне розгалуження
У випадку виконання іншої команди у разі хибності умови слід її писати після оператора else, не забуваючи також поставити двокрапку. Наприклад,
b=-5
if b>0:
print("Дане число додатне")
else:
print("Дане число недодатне")
Информационные модели представляют объекты и процессы в образной или знаковой форме.
Образные модели (рисунки, фотографии и др. ) представляют собой зрительные образы объектов, зафиксированные на каком-либо носителе информации (бумаге, фото- и кинопленке и др.) . Широко используются образные информационные модели в образовании (вспомните учебные плакаты по различным предметам) и науке, где требуется классификация объектов по их внешним признакам (в ботанике, биологии, палеонтологии и др.) .
Знаковые информационные модели строятся с использованием различных языков (знаковых систем) . Знаковая информационная модель может быть представлена в форме текста (например, программы на языке программирования) , формулы (например, второго закона Ньютона F=m·a), таблицы (например, периодической таблицы элементов Д. И. Менделеева) и так далее.
Иногда при построении знаковых информационных моделей используются одновременно несколько различных языков. Примерами таких моделей могут служить географические карты, графики, диаграммы и пр. Во всех этих моделях используются одновременно как язык графических элементов, так и на протяжении своей истории человечество использовало различные и инструменты для создания информационных моделей. Эти постоянно совершенствовались. Так, первые информационные модели создавались в форме наскальных рисунков, в настоящее же время информационные модели обычно строятся и исследуются с использованием современных компьютерных технологий.
#include <iostream>
typedef long long ll;
using namespace std;
bool ll_is_valid(ll t, ll N, ll x, ll y)
{
return t / x + (t - x) / y >= N;
}
ll f(ll N, ll x, ll y)
{
ll R = 1;
while (!ll_is_valid(R,N,x,y)) R *= 2;
ll L = R / 2;
while(R - L > 1)
{
ll M = (L + R) / 2;
if (!ll_is_valid(M,N,x,y)) {L = M;}
else {R = M;}
}
return R;
}
int main()
{
ll N,x,y;
cin >> N >> x >> y;
if(x > y) swap( x, y );
cout << f(N, x, y) << std::endl;
}