Темперамент – індивідуальні своєрідні вроджені форми поведінки, які виявляються в динаміці, тонусі та врівноваженості реакцій на життєві впливи.
Для холеричного темпераменту характерні високий рівень нервово психічної активності т енергії дії, різкі рухи, а також сила імпульсивності та яскрава виразність серйозних переживань. Якщо немає адекватного виховання, у холерика можуть закріпитися такі риси, як нестриманість, гарячковість, нездатність до самоконтролю в емоційних умовах.
Сангвінічному темпераменту притаманні висока нервово психічна активність, різноманітність та багатство міміки і рухів, емоційність. Вразливість і лабільність. Водночас, переживання сангвініка неглибокі, а його рухливість при негативних виховних впливах призводить до втрати необхідної зосередженості й поверховості.
Меланхолійний темперамент пов’язується низьким рівнем нервово-психічної активності, стриманістю та приглушеністю моторики і мовлення, значною емоційною реактивністю, глибиною і стійкістю почуттів при слабкому зовнішньому їх виявленні. Тому за недостатнього виховного впливу в меланхоліка можуть розвинутися підвищена емоційна вразливість, замкненість і відчуженість, схильність до тяжких внутрішніх переживань, які не відповідають об’єктивній дійсності.
Флегматичний темперамент характеризується такими ознаками поведінки, як низький рівень активності та невміння переключатися, повільність і спокій у діях, міміці та мовленні, рівність, сталість, глибина почуттів і настроїв. При неадекватному вихованні у флегматика можуть розвинутися такі негативні риси як млявість, здібність та слабкість емоцій, схильність лише до звичайних дій.
Пластичність – притаманна нервовій система властивість змінюватися під дією подразників та залишати і зберігати сліди їх вияву.
Сенситивність – (чутливість) визначається величиною подразника, що приводить до виникнення реакцій. Характерологічна особливість людини, що виявляється у підвищеній чутливості до подій, які відбуваються з нею – звичайно супроводжуються підвищеною тривожністю, страхом нових ситуацій, людей усякого роду випробувань і т. п.
Сенситивні періоди – вікові періоди, коли умови для розвитку певних психічних властивостей та рис будуть найсприятливішими.
Екстраверсія – інтроверсія – характеристика індивідуально-психологічних відмінностей людини. Крайні полюси якої відповідають переважній спрямованості особистості або на світ зовнішніх об’єктів, або н явища власного суб’єктивного світу, відповідно.
Ригідність – (у психології) – труднощі (аж до повної нездатності) у зміні наміченої суб’єктом програми діяльності та поведінки в умовах, що об’єктивно вимагають їх перебудови.
Лабільність – швидкість виникнення та протікання процесів збудження і гальмування.
Характер
Характер – індивідуальне поєднання істотних, стійких властивостей особистості, що виражають її ставлення до дійсності (до праці, інших людей, до самої себе) і виявляються в її поведінці, вчинках.
Структура характеру – виявляється в тому, як людина ставиться:
а) до інших людей, демонструючи уважність, принциповість, прихильність, комунікабельність, миролюбність, лагідність, альтруїзм, дбайливість, тактовність, коректність або протилежні риси;
б) до справ, виявляючи сумлінність, допитливість, ініціативність, рішучість, ретельність, точність, серйозність, ентузіазм, зац3ікавленість або протилежні риси;
в) до речей, демонструючи при цьому бережливість, економність, акуратність, почуття смаку або протилежні риси;
г) до себе виявляючи розумний егоїзм, упевненість у собі, певне самолюбство, почуття власної гідності чи протилежні риси.
Акцентуації рис характеру – крайні варіанти норми як результат підсилення його окремих рис. Акцентуації характеру можуть спричинювати неадекватні дії та вчинки людини.
Типи характеру – виділяють:
інтровертний тип – якому властиві замкненість труднощі при спілкуванні та налагодженні контактів з оточуючими;
екстравертний тип – якому притаманні жага спілкування та діяльності, балакучість, іноді – поверховість;
некерований тип – імпульсивний, конфліктний, категоричний, підозрілий;
тип неврастенічної акцентуації – з домінуванням хворобливого самопочуття, дратівливості, підвищеної втомлюваності;
сенситивний тип з надмірною чутливістю, лякливістю, сором’язливістю, вразливістю;
демонстративний тип – йому властиві егоцентризм, потреба в постійній увазі до себе, співчутті, захопленості ним.
1) Один байт = 8 бит, максимальное число 2^8 - 1 = 255, если числа без знака. Для знаковых чисел старший бит отводится под знак числа, следовательно, минимальное число = - 2^7 - 1 = - 127, максимальное число = + 127 2) Число 1607, ячейка двухбайтовая, один бит под знак, следовательно, под число отводится 15 бит, в двоичном представлении 1607(10) = 11001000111(2), дополняем до 16 бит, старший бит - знаковый - нулевой, так как число положительное = 0000011001000111(2) - это двоичное представление в двухбайтовой ячейке, чтобы получить шестнадцатиричное представление, разбиваем число справа - налево по 4 бита 0000 0110 0100 0111 и записываем в шестнадцатиричном виде 0111(2) = 7(16) 0100(2) = 4(16) 0110(2) =6(16) 0000(2) = 0(16) 1607(16) = 0647(16) или без старшего не значащего нуля = 647(16) 3) для получения дополнительного кода числа, находят обратное число, или инверсию числа, для этого каждый бит числа изменяют на противоположный, 1 на 0, 0 на 1 105(10) = 1101001(2) - это и есть дополнительный код числа - 105, т.е. дополнительным кодом числа (- а) будет число а. Найдем дополнительный код в однобайтовой ячейке числа 105(10) = 01101001(2), а) находим обратное 01101001(2) ->(обратное) ->10010110(2) б) дополнительный код-> обратный код + 1 ->(дополнительный)->10010111(2), а это число - 105 потому, что отрицательные числа представляются в дополнительном коде. Если для числа - 105 найти дополнительный код, то получим число 105 10010111(2)->(дополнительный)->01101000+1->01101001 = 69(16) = 16*6+9 = 96+9 = 105
Темперамент – індивідуальні своєрідні вроджені форми поведінки, які виявляються в динаміці, тонусі та врівноваженості реакцій на життєві впливи.
Для холеричного темпераменту характерні високий рівень нервово психічної активності т енергії дії, різкі рухи, а також сила імпульсивності та яскрава виразність серйозних переживань. Якщо немає адекватного виховання, у холерика можуть закріпитися такі риси, як нестриманість, гарячковість, нездатність до самоконтролю в емоційних умовах.
Сангвінічному темпераменту притаманні висока нервово психічна активність, різноманітність та багатство міміки і рухів, емоційність. Вразливість і лабільність. Водночас, переживання сангвініка неглибокі, а його рухливість при негативних виховних впливах призводить до втрати необхідної зосередженості й поверховості.
Меланхолійний темперамент пов’язується низьким рівнем нервово-психічної активності, стриманістю та приглушеністю моторики і мовлення, значною емоційною реактивністю, глибиною і стійкістю почуттів при слабкому зовнішньому їх виявленні. Тому за недостатнього виховного впливу в меланхоліка можуть розвинутися підвищена емоційна вразливість, замкненість і відчуженість, схильність до тяжких внутрішніх переживань, які не відповідають об’єктивній дійсності.
Флегматичний темперамент характеризується такими ознаками поведінки, як низький рівень активності та невміння переключатися, повільність і спокій у діях, міміці та мовленні, рівність, сталість, глибина почуттів і настроїв. При неадекватному вихованні у флегматика можуть розвинутися такі негативні риси як млявість, здібність та слабкість емоцій, схильність лише до звичайних дій.
Пластичність – притаманна нервовій система властивість змінюватися під дією подразників та залишати і зберігати сліди їх вияву.
Сенситивність – (чутливість) визначається величиною подразника, що приводить до виникнення реакцій. Характерологічна особливість людини, що виявляється у підвищеній чутливості до подій, які відбуваються з нею – звичайно супроводжуються підвищеною тривожністю, страхом нових ситуацій, людей усякого роду випробувань і т. п.
Сенситивні періоди – вікові періоди, коли умови для розвитку певних психічних властивостей та рис будуть найсприятливішими.
Екстраверсія – інтроверсія – характеристика індивідуально-психологічних відмінностей людини. Крайні полюси якої відповідають переважній спрямованості особистості або на світ зовнішніх об’єктів, або н явища власного суб’єктивного світу, відповідно.
Ригідність – (у психології) – труднощі (аж до повної нездатності) у зміні наміченої суб’єктом програми діяльності та поведінки в умовах, що об’єктивно вимагають їх перебудови.
Лабільність – швидкість виникнення та протікання процесів збудження і гальмування.
Характер
Характер – індивідуальне поєднання істотних, стійких властивостей особистості, що виражають її ставлення до дійсності (до праці, інших людей, до самої себе) і виявляються в її поведінці, вчинках.
Структура характеру – виявляється в тому, як людина ставиться:
а) до інших людей, демонструючи уважність, принциповість, прихильність, комунікабельність, миролюбність, лагідність, альтруїзм, дбайливість, тактовність, коректність або протилежні риси;
б) до справ, виявляючи сумлінність, допитливість, ініціативність, рішучість, ретельність, точність, серйозність, ентузіазм, зац3ікавленість або протилежні риси;
в) до речей, демонструючи при цьому бережливість, економність, акуратність, почуття смаку або протилежні риси;
г) до себе виявляючи розумний егоїзм, упевненість у собі, певне самолюбство, почуття власної гідності чи протилежні риси.
Акцентуації рис характеру – крайні варіанти норми як результат підсилення його окремих рис. Акцентуації характеру можуть спричинювати неадекватні дії та вчинки людини.
Типи характеру – виділяють:
інтровертний тип – якому властиві замкненість труднощі при спілкуванні та налагодженні контактів з оточуючими;
екстравертний тип – якому притаманні жага спілкування та діяльності, балакучість, іноді – поверховість;
некерований тип – імпульсивний, конфліктний, категоричний, підозрілий;
тип неврастенічної акцентуації – з домінуванням хворобливого самопочуття, дратівливості, підвищеної втомлюваності;
сенситивний тип з надмірною чутливістю, лякливістю, сором’язливістю, вразливістю;
демонстративний тип – йому властиві егоцентризм, потреба в постійній увазі до себе, співчутті, захопленості ним.
= - 127, максимальное число = + 127
2) Число 1607, ячейка двухбайтовая, один бит под знак, следовательно, под число отводится 15 бит, в двоичном представлении 1607(10) = 11001000111(2), дополняем до 16 бит, старший бит - знаковый - нулевой, так как число положительное
= 0000011001000111(2) - это двоичное представление в двухбайтовой ячейке, чтобы получить шестнадцатиричное представление, разбиваем число справа - налево по 4 бита
0000 0110 0100 0111 и записываем в шестнадцатиричном виде
0111(2) = 7(16) 0100(2) = 4(16) 0110(2) =6(16) 0000(2) = 0(16)
1607(16) = 0647(16) или без старшего не значащего нуля = 647(16)
3) для получения дополнительного кода числа, находят обратное число, или инверсию числа,
для этого каждый бит числа изменяют на противоположный, 1 на 0, 0 на 1
105(10) = 1101001(2) - это и есть дополнительный код числа - 105, т.е. дополнительным кодом
числа (- а) будет число а.
Найдем дополнительный код в однобайтовой ячейке числа 105(10) = 01101001(2),
а) находим обратное 01101001(2) ->(обратное) ->10010110(2)
б) дополнительный код-> обратный код + 1 ->(дополнительный)->10010111(2), а это число - 105
потому, что отрицательные числа представляются в дополнительном коде.
Если для числа - 105 найти дополнительный код, то получим число 105
10010111(2)->(дополнительный)->01101000+1->01101001 = 69(16) = 16*6+9 = 96+9 = 105