1. Чем привлекла наша Родина внимание арабов? 2. Что вы узнали о причинах восстания ужанны? 3. Почему восстание Муканны потерпело поражение? 4. В чём состоит значение восстания Муканны?
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Польсько-радянська війна. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії.
Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей.
Польсько-радянська війна 1920
Російсько-польські війни
Українсько-більшовицька війна 1917—1921
Polish-soviet war montage.jpg
Вгорі зліва: Польські танки Renault FT 1-го польського танкового полку під час битви за Динабург, січень 1920 Нижче зліва: Польські та українські війська на Хрещатику під час Київського наступу], 7 травня 1920 Вгорі справа: Гніздо польського кулемета Шварцлозе M.07/12 під час битви при Радзиміні, серпень 1920 Посередині: Польські оборонні споруди з позицією кулемета біля Мілосни, в селі Янки, Битва при Варшаві серпень 1920 Знизу зліва: Російські в'язні в дорозі між Радзиміном і Варшавою після нападу Червоної армії на Варшаву Знизу праворуч: Польські окопи в Білорусі під час битви на Німані, жовтень 1920
Дата: 14 лютого 1919 — 18 жовтня 1920 (1 рік, 8 місяців і 4 дні)
Ризький мир був підписаний 18 березня 1921 року
Місце: Україна, Білорусь, Польща, Литва
Результат: Перемога Польщі, Ризький мир (1921)
Територіальні зміни: * Польща взяла під контроль сучасну Західну Україну та Західну Білорусь (Креси в міжвоєнній Польщі).
* РСФРР взяв під контроль сучасну східну Україну та східну Білорусь.
Сторони
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РСФРР
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg УСРР
Flag of Poland.svg Польща
Flag of Ukraine.svg УНР
Командувачі
Михайло Тухачевський
Юзеф Пілсудський
Симон Петлюра
Втрати
бл. 100–150 тис. убитих бл. 60 тис. убитих
Польсько-радянська війна[N 1] (14 лютого 1919 — 18 жовтня 1920) — війна між Польською республікою і Українською Народною Республікою, з одного боку, і РСФРР з другого, у квітні-жовтні 1920 року. Це була спроба радянської армії прорватися через Польську республіку до Німецької держави, щоб захопити її та звідти понести соціалістичну революцію по всьому світу.
Зміст
1 Етапи
2 Переддень
3 Наступ польсько-українських союзників
4 Контрнаступ більшовиків
5 Львівська операція
6 Диво на Віслі
7 Відступ Червоної армії
8 Перемовини та перемир'я
9 Ризький мир
10 Див. також
11 Примітки
12 Джерела
13 Посилання
Етапи
1-й етап — з квітня по травень
2-й етап — з травня по серпень
3-й етап — з серпня по жовтень
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013)
Переддень
Згідно з умовами Варшавського договору 1920 року уряд Юзефа Пілсудського відмовився від претензій поширюватися до кордонів Речі Посполитої 1772 р. (тобто до першого поділу Речі Посполитої) і визнав територію Надніпрянської України, що була окупована більшовицькими військами, за УНР. Військова конвенція 24. 4. 1920 між УНР і Польщею проголошувала армії обох держав союзниками у боротьбі за визволення України і проти подальшої більшовицької експансії на захід.
Наступ польсько-українських союзників
25 квітня 1920 об'єднані польсько-українські збройні сили (20 тис. польських і 15 тис. українських вояків) форсували Збруч, 26 квітня зайняли Житомир і Коростень, і за тиждень боїв вибили червоноармійські підрозділи із Житомирщини, Бердичева, Козятина і 7 травня 1920 року вступили у Київ. У боях за українську столицю відзначилась 6-та стрілецька дивізія полковника Марка Безручка.
Червень 1920
Наступ польсько-українських військ підтримали дві бригади Червоної Української Галицької Арміі, які 23 квітня перейшли на сторону Армії Української Народної Республіки під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка (польське командування їх невдовзі інтернувало). 27 квітня до Могилева-Подільського вступили частини 2-ї стрілецької дивізії полковника О. Удовиченка. Того ж дня до Бару, Могилівського повіту, Подільської губернії, вступило польське військо, яке обеззброїло третю бригаду ЧУГА. В Михнівці польські війська оточили першу бригаду ЧУСС. З оточення у напрямку Києва прорвалися 2 тис. стрільців і старшин. Кінна бригада ЧУГА отамана Е. Шепаровича (до 600 шабель) з'єдналася з армією УНР, що перебувала у Зимовому поході. За іншими джерелами, галицька бригада отамана Е. Шепаровича з'єдналася з армією УНР 25 квітня — 3-й Галицький кінний полк ЧУГА Шепаровича 6 квітня повстав проти більшовиків, зайняв Тираспіль, звідки вирушив у повстанчий рейд.
1. Реорганизация местного управления.2. Судебная реформа.3. Военная реформа.4. Реформы в сфере образования и печати.5. Значение реформ.6. Александр III.7. Изменения в системе местного управления.8. Изменения в области образования и печати.
Основные направления и этапы.
К середине XIX в. явственно проявилось отставание России от передовых капиталистических государств в экономической и социально-политической сферах. Международные события середины века показали ее значительное ослабление и во внешнеполитической области. Поэтому главной целью внутренней политики правительства во второй половине XIX в. было приведение экономической и социально-политической системы России в соответствие с потребностями времени. Одновременно внутренняя политика была направлена на сохранение самодержавия и господствующего положения дворян.
На внутреннюю политику оказывали влияние многие факторы: поступательное экономическое развитие (укрепление капиталистического уклада), изменения в социальной структуре (появление новых классов и социальных слоев), мощный подъем общественного движения.
Во внутренней политике России второй половины XIX в. выделяются три этапа. Первый — подготовка и осуществление крестьянской реформы. Второй — проведение реформ 60-70-х годов. Третий — изменение в 80-90-х годах правительственного курса, усиление в нем консервативных тенденций
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Польсько-радянська війна. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії.
Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей.
Польсько-радянська війна 1920
Російсько-польські війни
Українсько-більшовицька війна 1917—1921
Polish-soviet war montage.jpg
Вгорі зліва: Польські танки Renault FT 1-го польського танкового полку під час битви за Динабург, січень 1920 Нижче зліва: Польські та українські війська на Хрещатику під час Київського наступу], 7 травня 1920 Вгорі справа: Гніздо польського кулемета Шварцлозе M.07/12 під час битви при Радзиміні, серпень 1920 Посередині: Польські оборонні споруди з позицією кулемета біля Мілосни, в селі Янки, Битва при Варшаві серпень 1920 Знизу зліва: Російські в'язні в дорозі між Радзиміном і Варшавою після нападу Червоної армії на Варшаву Знизу праворуч: Польські окопи в Білорусі під час битви на Німані, жовтень 1920
Дата: 14 лютого 1919 — 18 жовтня 1920 (1 рік, 8 місяців і 4 дні)
Ризький мир був підписаний 18 березня 1921 року
Місце: Україна, Білорусь, Польща, Литва
Результат: Перемога Польщі, Ризький мир (1921)
Територіальні зміни: * Польща взяла під контроль сучасну Західну Україну та Західну Білорусь (Креси в міжвоєнній Польщі).
* РСФРР взяв під контроль сучасну східну Україну та східну Білорусь.
Сторони
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РСФРР
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg УСРР
Flag of Poland.svg Польща
Flag of Ukraine.svg УНР
Командувачі
Михайло Тухачевський
Юзеф Пілсудський
Симон Петлюра
Втрати
бл. 100–150 тис. убитих бл. 60 тис. убитих
Польсько-радянська війна[N 1] (14 лютого 1919 — 18 жовтня 1920) — війна між Польською республікою і Українською Народною Республікою, з одного боку, і РСФРР з другого, у квітні-жовтні 1920 року. Це була спроба радянської армії прорватися через Польську республіку до Німецької держави, щоб захопити її та звідти понести соціалістичну революцію по всьому світу.
Зміст
1 Етапи
2 Переддень
3 Наступ польсько-українських союзників
4 Контрнаступ більшовиків
5 Львівська операція
6 Диво на Віслі
7 Відступ Червоної армії
8 Перемовини та перемир'я
9 Ризький мир
10 Див. також
11 Примітки
12 Джерела
13 Посилання
Етапи
1-й етап — з квітня по травень
2-й етап — з травня по серпень
3-й етап — з серпня по жовтень
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013)
Переддень
Згідно з умовами Варшавського договору 1920 року уряд Юзефа Пілсудського відмовився від претензій поширюватися до кордонів Речі Посполитої 1772 р. (тобто до першого поділу Речі Посполитої) і визнав територію Надніпрянської України, що була окупована більшовицькими військами, за УНР. Військова конвенція 24. 4. 1920 між УНР і Польщею проголошувала армії обох держав союзниками у боротьбі за визволення України і проти подальшої більшовицької експансії на захід.
Наступ польсько-українських союзників
25 квітня 1920 об'єднані польсько-українські збройні сили (20 тис. польських і 15 тис. українських вояків) форсували Збруч, 26 квітня зайняли Житомир і Коростень, і за тиждень боїв вибили червоноармійські підрозділи із Житомирщини, Бердичева, Козятина і 7 травня 1920 року вступили у Київ. У боях за українську столицю відзначилась 6-та стрілецька дивізія полковника Марка Безручка.
Червень 1920
Наступ польсько-українських військ підтримали дві бригади Червоної Української Галицької Арміі, які 23 квітня перейшли на сторону Армії Української Народної Республіки під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка (польське командування їх невдовзі інтернувало). 27 квітня до Могилева-Подільського вступили частини 2-ї стрілецької дивізії полковника О. Удовиченка. Того ж дня до Бару, Могилівського повіту, Подільської губернії, вступило польське військо, яке обеззброїло третю бригаду ЧУГА. В Михнівці польські війська оточили першу бригаду ЧУСС. З оточення у напрямку Києва прорвалися 2 тис. стрільців і старшин. Кінна бригада ЧУГА отамана Е. Шепаровича (до 600 шабель) з'єдналася з армією УНР, що перебувала у Зимовому поході. За іншими джерелами, галицька бригада отамана Е. Шепаровича з'єдналася з армією УНР 25 квітня — 3-й Галицький кінний полк ЧУГА Шепаровича 6 квітня повстав проти більшовиків, зайняв Тираспіль, звідки вирушив у повстанчий рейд.
ня.
Объяснение:
Основные направления и этапы.
К середине XIX в. явственно проявилось отставание России от передовых капиталистических государств в экономической и социально-политической сферах. Международные события середины века показали ее значительное ослабление и во внешнеполитической области. Поэтому главной целью внутренней политики правительства во второй половине XIX в. было приведение экономической и социально-политической системы России в соответствие с потребностями времени. Одновременно внутренняя политика была направлена на сохранение самодержавия и господствующего положения дворян.
На внутреннюю политику оказывали влияние многие факторы: поступательное экономическое развитие (укрепление капиталистического уклада), изменения в социальной структуре (появление новых классов и социальных слоев), мощный подъем общественного движения.
Во внутренней политике России второй половины XIX в. выделяются три этапа. Первый — подготовка и осуществление крестьянской реформы. Второй — проведение реформ 60-70-х годов. Третий — изменение в 80-90-х годах правительственного курса, усиление в нем консервативных тенденций