1) Чим гетьманство Пилипа Орлика відрізнялося від правління всіх його попередників? 2) Із якою метою П. Орилик запропонував козацтву "Пакти і Конституції..."?
После бурных событий "Смутного времени", когда авторитет верхов заметно пошатнулся, государственная власть в России была восстановлена в форме сословно представительной монархии, опиравшейся на Боярскую Думу и земские соборы. Избранный в 1613 г. царем молодой и слабохарактерный Михаил Романов долгое время не играл самостоятельной роли. Государственными делами заправляли его родственники Салтыковы и Черкасские. Затем вернувшийся из плена отец царя патриарх Филарет более десяти лет лично руководил правительством. Вошедший на престол юным, второй Романов - Алексей Михайлович (1645-1676), в начале правления был вынужден делить власть - сначала с боярином Морозовым, а затем некоторое время с патриархом Никоном. Ограничение царской власти в условиях сословно-представительной монархии объяснялось привилегированным положением боярской аристократии, верхушка которой входила в Боярскую думу - высший правительственный орган.
Но к середине XVII в. значение Боярской думы постепенно падало. Члены Думы давали присягу ничего не делать без ведома царя. Царь же мог решать вопросы и без согласия Думы.
Своеобразие русской монархии того периода выражалось в стабильности сословного представительства, особенно сословия горожан - торгово- ремесленной верхушки. Поэтому в эволюции самодержавия России роль земских соборов в XVII в. постепенно падает: крепнущее самодержавие все реже собирает их для решения тех или иных важных вопросов.
Після смерті Святослава, який не залишив заповіту, між його синами Ярополком, Олегом та Володимиром розгорілась міжусобна боротьба. Двоє братів у ній загинули, «і став Володимир княжити в Києві одноосібно», – вказав літописець. Правив Володимир Руссю довго – з 980 р. до 1015 р.
За часів правління Володимира, котрого у билинах називають Красним Сонечком, а пізніше історики – Великим, завершився тривалий процес формування території Київської Русі. Для цього князеві не раз доводилося використовувати збройні сили. Спершу Володимир приєднав до складу Русі західні руські землі хорватів і дулібів, Перемишль і Червенські городи (981 р.). У наступні роки відновив владу Києва над княжіннями радимичів і в’ятичів. Київська Русь за Володимира перетворилася на найбільшу європейську державу. Її кордони простягалися від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного й Азовського морів.
После бурных событий "Смутного времени", когда авторитет верхов заметно пошатнулся, государственная власть в России была восстановлена в форме сословно представительной монархии, опиравшейся на Боярскую Думу и земские соборы. Избранный в 1613 г. царем молодой и слабохарактерный Михаил Романов долгое время не играл самостоятельной роли. Государственными делами заправляли его родственники Салтыковы и Черкасские. Затем вернувшийся из плена отец царя патриарх Филарет более десяти лет лично руководил правительством. Вошедший на престол юным, второй Романов - Алексей Михайлович (1645-1676), в начале правления был вынужден делить власть - сначала с боярином Морозовым, а затем некоторое время с патриархом Никоном. Ограничение царской власти в условиях сословно-представительной монархии объяснялось привилегированным положением боярской аристократии, верхушка которой входила в Боярскую думу - высший правительственный орган.
Но к середине XVII в. значение Боярской думы постепенно падало. Члены Думы давали присягу ничего не делать без ведома царя. Царь же мог решать вопросы и без согласия Думы.
Своеобразие русской монархии того периода выражалось в стабильности сословного представительства, особенно сословия горожан - торгово- ремесленной верхушки. Поэтому в эволюции самодержавия России роль земских соборов в XVII в. постепенно падает: крепнущее самодержавие все реже собирает их для решения тех или иных важных вопросов.
Объяснение:
Після смерті Святослава, який не залишив заповіту, між його синами Ярополком, Олегом та Володимиром розгорілась міжусобна боротьба. Двоє братів у ній загинули, «і став Володимир княжити в Києві одноосібно», – вказав літописець. Правив Володимир Руссю довго – з 980 р. до 1015 р.
За часів правління Володимира, котрого у билинах називають Красним Сонечком, а пізніше історики – Великим, завершився тривалий процес формування території Київської Русі. Для цього князеві не раз доводилося використовувати збройні сили. Спершу Володимир приєднав до складу Русі західні руські землі хорватів і дулібів, Перемишль і Червенські городи (981 р.). У наступні роки відновив владу Києва над княжіннями радимичів і в’ятичів. Київська Русь за Володимира перетворилася на найбільшу європейську державу. Її кордони простягалися від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного й Азовського морів.