1. Чому у всіх церковних та монастирських богослужіннях західної Європи до молитви додавали слова „...І від люті норманів збережи нас Боже."? 2. Хто така Маргарита Перша Данська і чому її було оголошено охоронцем усього королівства Данії?
ответ:1)Гладиа́тор — боец в Древнем Риме, который сражался с подобными себе на забаву публике на специальных аренах за право быть освобожденным от рабства.
2)Рабство проходит чёрной полосой через всю историю Древнего Рима. Особенно тяжело пришлось угнетённым в период расцвета Римской Республики. В ответ на это состоялось восстание невольников под предводительством Спартака, которое потрясло рабовладельческие устои всего Античного мира. Основными причинами восстания Спартака, который встал во главе угнетённых масс, являлись:
Завоевание новых земель вело к неизбежно растущему потоку военнопленных, которые становились рабами.
У рабов не было никаких прав, к ним относились, как к вещам. Рабы трудились на рудниках, каменоломнях, в шахтах. За свой труд они получали жалкие объедки, только, чтобы не умереть с голоду.
Раба ждало беспросветное будущее – по любой прихоти хозяина его могли замучить, покалечить или убить. Всё это рождало глухую ненависть в невольниках.
В крупных городах накопилось необычайно большое количество рабов, которых сгоняли из провинций на невольничьи рынки.
Наиболее умные из рабов понимали, что только они сами могут освободить себя. Даже народные трибуны не будут на их стороне.
3)73-71 год до н.э. Разногласия в лагере восставших
Незважаючи на зовнішньополітичне врегулювання взаємин, уже у 1927 році японці розробили план захоплення Далекого Сходу, частковою реалізацією якого стала окупація Маньчжурії в 1931-1933 роках. Це було пов’язано з тим, що в 1928-1931 роках у країні відбулася заміна цивільного кабінету на військовий, почався процес мілітаризації країни.
У 1932 році завершилась окупація Маньчжурії японськими військами. На окупованій території була створена Маньчжурська держава, яку планувалося використовувати як плацдарм для подальшої агресії проти Монгольської Народної Республіки[джерело?], Республіки Китай і СРСР[джерело?]. З 1931 року армія, а потім і ВМС почали посилено розглядати питання про зміцнення півночі Японії. До 1935 року на острові Шумшу й острові Парамушір Курильської гряди вже були розгорнуті будівельні роботи зі створення нових фортець. У 1936 році японська преса відкрито визнала факт озброєння островів. У Японії неухильно наростало прагнення до захоплення Радянських територій. Для реалізації своїх устремлінь уряд шукав союзника. У 1930-і рр. Японія успішно налагоджувала стосунки з нацистською Німеччиною, підсумком яких став укладений між ними в листопаді 1936 року “Антикомінтернівський пакт 1936”, спрямований у першу чергу проти Радянського Союзу, а пізніше був створений блок “Вісь Рим-Берлін-Токіо”.
Заручившись підтримкою, Японська імперія чекала зручного моменту для нападу на СРСР.
ответ:1)Гладиа́тор — боец в Древнем Риме, который сражался с подобными себе на забаву публике на специальных аренах за право быть освобожденным от рабства.
2)Рабство проходит чёрной полосой через всю историю Древнего Рима. Особенно тяжело пришлось угнетённым в период расцвета Римской Республики. В ответ на это состоялось восстание невольников под предводительством Спартака, которое потрясло рабовладельческие устои всего Античного мира. Основными причинами восстания Спартака, который встал во главе угнетённых масс, являлись:
Завоевание новых земель вело к неизбежно растущему потоку военнопленных, которые становились рабами.
У рабов не было никаких прав, к ним относились, как к вещам. Рабы трудились на рудниках, каменоломнях, в шахтах. За свой труд они получали жалкие объедки, только, чтобы не умереть с голоду.
Раба ждало беспросветное будущее – по любой прихоти хозяина его могли замучить, покалечить или убить. Всё это рождало глухую ненависть в невольниках.
В крупных городах накопилось необычайно большое количество рабов, которых сгоняли из провинций на невольничьи рынки.
Наиболее умные из рабов понимали, что только они сами могут освободить себя. Даже народные трибуны не будут на их стороне.
3)73-71 год до н.э. Разногласия в лагере восставших
Незважаючи на зовнішньополітичне врегулювання взаємин, уже у 1927 році японці розробили план захоплення Далекого Сходу, частковою реалізацією якого стала окупація Маньчжурії в 1931-1933 роках. Це було пов’язано з тим, що в 1928-1931 роках у країні відбулася заміна цивільного кабінету на військовий, почався процес мілітаризації країни.
У 1932 році завершилась окупація Маньчжурії японськими військами. На окупованій території була створена Маньчжурська держава, яку планувалося використовувати як плацдарм для подальшої агресії проти Монгольської Народної Республіки[джерело?], Республіки Китай і СРСР[джерело?]. З 1931 року армія, а потім і ВМС почали посилено розглядати питання про зміцнення півночі Японії. До 1935 року на острові Шумшу й острові Парамушір Курильської гряди вже були розгорнуті будівельні роботи зі створення нових фортець. У 1936 році японська преса відкрито визнала факт озброєння островів. У Японії неухильно наростало прагнення до захоплення Радянських територій. Для реалізації своїх устремлінь уряд шукав союзника. У 1930-і рр. Японія успішно налагоджувала стосунки з нацистською Німеччиною, підсумком яких став укладений між ними в листопаді 1936 року “Антикомінтернівський пакт 1936”, спрямований у першу чергу проти Радянського Союзу, а пізніше був створений блок “Вісь Рим-Берлін-Токіо”.
Заручившись підтримкою, Японська імперія чекала зручного моменту для нападу на СРСР.