1. Что было бы если бы Россия не выиграла Северную войну? 2. Прочитайте фрагмент из работы С.Ф. Платонова: «Благоговея пред памятью Петра Великого и спеша вернуть Россию к его порядкам, Елизавета тем самым готовила почву для лучшего понимания и продолжения преобразовательной деятельности Петра и действительно являлась предшественницей Екатерины II. Но, признавая такое историческое значение за временем Елизаветы, мы, однако, не должны преувеличивать его. Мы увидим, что при Елизавете, как и раньше, много значили "припадочные люди", т. е. фавориты: делами управляла "сила персон", к порядкам Петра Великого вернулись далеко не вполне; в управлении государством не было определенной программы, а программа Петра Великого не всегда соблюдалась и не развивалась. Идеи Елизаветы (национальные и гуманные) вообще выше ее деятельности (несистематической и малосодержательной), и историческое значение времени Елизаветы основывается именно на этих идеях». Как Вы можете прокомментировать данные слова.
3. О чем идет речь в следующем фрагменте из исторического документа: «Как вы, други мои, прежным царям до капли своей до крови, дяды и оцы вашы, так и вы послужити за свое отечество мне, великому государю амператору Петру Федоровичу. Когда вы устоити за свое отечество, и ни истечет ваша слава казачья от ныне и до веку и у детей вашых».
Військове мистецтво козаків
Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
Объяснение:
1. Модель корабля, которую купил Артамон Матвеев.
2. Перед смертью Патриарх Иоаким написал «Завещание», в котором говорил о недопустимости иноземного командования в русских войсках («Благодатию Божиею в Русском царстве людей благочестивых в ратоборстве искусных очень много») и обращался к властям: «Опять напоминаю, чтоб иноземцам-еретикам костелов римских, кирок немецких, татарам мечетей не давать строить нигде, новых латинских и иностранных обычаев и в платье перемен по-иноземски не вводить. Всякое государство свои нравы и обычаи имеет, в одеждах и поступках свое держат, чужого не принимают, чужих вер людям никаких достоинств не дают, молитвенных храмов им строить не позволяют»
3. шут Иван Балакирев