1. Что означало понятие «восстановление республики» в начале правления Октавиана Августа? Объясните, какое значение оно имело: а) для римлян; б) для самого императора.
Підіймаючи повстання проти польського панування Богдан Хмельницький розумів, що без до зовнішніх сил він не обійдеться, тож велика увага приділялася зовнішній політиці.
Першою дипломатичною перемогою гетьманського уряду був союз з кримськими татарами., але історія показала нам його ненадійність.
Гетьманській державі з власним адміністративним устроєм та державним апаратом потрібен був монарх, який зміг би забезпечити новосформованому суспільству законність і захист. Таким покровителем і захисником міг стати Турецький султан. Це, по суті, було дуже вигідним варіантом, оскільки прямого сусідства з Гетьманщиною не було, значить відкрито втручатися у внутрішні справи держави було не можливо, а авторитет турецького султана вплинув би на бажання поляків завоювати наші землі. Тож у 1651 році, після обміну посольствами, Оттоманська Порта формально прийняла своїми васалами гетьмана та Військо Запорізьке на таких же умовах, що й Молдову, Крим та Валахію. І все б нічого, але через ненависть українців до "бусурманів" та внутрішні зміни в самій Порті ця угода так і лишилась нездійсненною.
Значно популярнішим кандидатом на роль покровителя був єдиновірний російський цар. Хмельницький просив про до в ім'я православної віри ще на початку повстання, але навчений недавньою війною з Польщею, в якій московити зазнали величезних втрат, цар вирішив почекати, доки сторони виснажаться. Чекання те невідомо скільки б продовжилося, якби не погроза українців віддати перевагу оттоманському варіанту(1653 р.). Тоді Олексій Михайлович скликав Земський собор, на якому було вирішено, що "заради православної віри й святої церкви Божої государеві слід прийняти їх під свою високу руку.". Приймаючи це рішення московити сподівалися відібрати деякі захоплені Польщею землі і взагалі розширити свій вплив. На Переяславській раді гетьман та його оточення склали присягу російському цареві, і була та присяга не двосторонньою, як прийнято за польською традицією, бо "цар своїм холопам не присягає".
Вже наступного дня готується проект договору. За даними Москви, там було 23 статті. З цих 23 пунктів лишається 11, що й отримали назву Березневі статті.
Розміщення в Києві та інших українських містах московських залог та втручання царських чиновників у фінансові справи українців одразу занепокоїло козаків. Ворожнеча між союзниками розгорілася ще й в щойно завойованій Білорусі, де населення бажало присягати не царю, а гетьману. Ця ситуація ледь не дійшла до відкритої війни, і московитам знадобився деякий час, щоб витіснити козаків з цієї території.
Розуміючи ненадійність північного сусіда, з 1654 р. Богдан Хмельницький починає оминати царя в зовнішній політиці: були вислані посольства до Туреччини і до Кримського хана, але останній навіть прийняти його не захотів через те, що українці пішли на союз з росіянами – найбільшими ворогами Криму. В той же час, у вересні 1655р. Турецький султан присягає на вірність українцям.
У 1655 гетьман підписав військову конвенцію зі Швецією, готувався українсько-шведсько-угорський договір.
Останньою краплею, на мою думку, для Хмельницького стало те, що на російсько-польських переговорах у Вільнюсі було поділено Україну, а козацьку делегацію на переговори навіть не допустили. Гетьман звинуватив царя у зраді. Ця та інші невдачі (поразка українсько-семигородського походу, повстання козаків проти Хмельницького) підкосили здоров’я гетьмана, вересня 1657 року Хмельницький помирає.
Зовнішня політика Богдана Хмельницького була багатогранною, він сподівався здобути для своєї держави якнайкращі умови розвитку. Цей діяч відродив українську державність і це його головна заслуга.
Охарактеризовать процесс объединения Германии.Показать разницу путей объединения Германии «снизу» и «сверху».Рассмотреть особенности политики Бисмарка.Продолжить развитие умения самостоятельно работать с текстом учебника как с источником знаний, выделять главное, анализировать документы, использовать ранее приобретенные знания, сравнивать, оценивать исторические явления, делать и слушать сообщения, решать познавательные задачи.Продолжить развитие умения работать с исторической картой и карикатурой.
Основные понятия урока
КанцлерСеверогерманский союзПути объединения «сверху» и «снизу»
Оборудование урока
учебник Юдовская А.Я., Баранов П.А., Ванюшкина Л.М. «Новая история 1800-1913» 8 класс (М., «Просвещение»)Юдовская А.Я., Ванюшкина Л.М. Рабочая тетрадь по Новой историикарты: «Европа в 1815 г.», «Объединение Германии»документы: « Немецкий экономист Ф. Лист о раздробленности Германии», «Из договора о Таможенном союзе (1833)», Бисмарк об объединении Германии «железом и кровью»иллюстрации учебникамультимедийная презентациявидеосюжет «Путь объединения Германии»
План урока
Проверка домашнего задания.Изучение нового материала:Германский союзГлавный вопрос в жизни немцев в XIX в.Революция в Германии 1848 г.Начало объединения Германии.
Постановка домашнего задания.
Ход урока
Проверка домашнего задания.
Задание
Выполните тестовые задания по вариантам на тему: «Франция: революция 1848 г. и Вторая империя».
2. Изучение нового материала.
Германский союз
Вопрос классу (беседа)
Работа с картой
«Европа в 1815 г.»
Вспомните, каким стало политическое устройство Германии по решениям Венского конгресса? ( вместо Священной Римской империи был создан Германский союз 39 государств)Какие государства были самыми большими в этом союзе? (Австрия и Пруссия)
Рассказ учителя
Германский союз не ставил своей целью ни экономического, ни политического объединения немецкого народа, а являлся средством для сохранения старых порядков. К тому же, Союз не мог стать прочным: сильнейшими его членами были Австрия и Пруссия, соперничавшие между собой за лидерство в Союзе. Иными словами, Германия оставалась раздробленной страной.
Вопрос классу (беседа)
Подумайте, какая главная политическая задача могла стоять перед немецким народом в середине XIX в. ? (Немецкий народ видел главную цель в объединении страны)
Давайте посмотрим, как эта проблема решалась в германских государствах.
Підіймаючи повстання проти польського панування Богдан Хмельницький розумів, що без до зовнішніх сил він не обійдеться, тож велика увага приділялася зовнішній політиці.
Першою дипломатичною перемогою гетьманського уряду був союз з кримськими татарами., але історія показала нам його ненадійність.
Гетьманській державі з власним адміністративним устроєм та державним апаратом потрібен був монарх, який зміг би забезпечити новосформованому суспільству законність і захист. Таким покровителем і захисником міг стати Турецький султан. Це, по суті, було дуже вигідним варіантом, оскільки прямого сусідства з Гетьманщиною не було, значить відкрито втручатися у внутрішні справи держави було не можливо, а авторитет турецького султана вплинув би на бажання поляків завоювати наші землі. Тож у 1651 році, після обміну посольствами, Оттоманська Порта формально прийняла своїми васалами гетьмана та Військо Запорізьке на таких же умовах, що й Молдову, Крим та Валахію. І все б нічого, але через ненависть українців до "бусурманів" та внутрішні зміни в самій Порті ця угода так і лишилась нездійсненною.
Значно популярнішим кандидатом на роль покровителя був єдиновірний російський цар. Хмельницький просив про до в ім'я православної віри ще на початку повстання, але навчений недавньою війною з Польщею, в якій московити зазнали величезних втрат, цар вирішив почекати, доки сторони виснажаться. Чекання те невідомо скільки б продовжилося, якби не погроза українців віддати перевагу оттоманському варіанту(1653 р.). Тоді Олексій Михайлович скликав Земський собор, на якому було вирішено, що "заради православної віри й святої церкви Божої государеві слід прийняти їх під свою високу руку.". Приймаючи це рішення московити сподівалися відібрати деякі захоплені Польщею землі і взагалі розширити свій вплив. На Переяславській раді гетьман та його оточення склали присягу російському цареві, і була та присяга не двосторонньою, як прийнято за польською традицією, бо "цар своїм холопам не присягає".
Вже наступного дня готується проект договору. За даними Москви, там було 23 статті. З цих 23 пунктів лишається 11, що й отримали назву Березневі статті.
Розміщення в Києві та інших українських містах московських залог та втручання царських чиновників у фінансові справи українців одразу занепокоїло козаків. Ворожнеча між союзниками розгорілася ще й в щойно завойованій Білорусі, де населення бажало присягати не царю, а гетьману. Ця ситуація ледь не дійшла до відкритої війни, і московитам знадобився деякий час, щоб витіснити козаків з цієї території.
Розуміючи ненадійність північного сусіда, з 1654 р. Богдан Хмельницький починає оминати царя в зовнішній політиці: були вислані посольства до Туреччини і до Кримського хана, але останній навіть прийняти його не захотів через те, що українці пішли на союз з росіянами – найбільшими ворогами Криму. В той же час, у вересні 1655р. Турецький султан присягає на вірність українцям.
У 1655 гетьман підписав військову конвенцію зі Швецією, готувався українсько-шведсько-угорський договір.
Останньою краплею, на мою думку, для Хмельницького стало те, що на російсько-польських переговорах у Вільнюсі було поділено Україну, а козацьку делегацію на переговори навіть не допустили. Гетьман звинуватив царя у зраді. Ця та інші невдачі (поразка українсько-семигородського походу, повстання козаків проти Хмельницького) підкосили здоров’я гетьмана, вересня 1657 року Хмельницький помирає.
Зовнішня політика Богдана Хмельницького була багатогранною, він сподівався здобути для своєї держави якнайкращі умови розвитку. Цей діяч відродив українську державність і це його головна заслуга.
КОНСПЕКТ УРОКА ПО ВСЕОБЩЕЙ ИСТОРИИ
8 КЛАСС
Тема урока: «Германия на пути к единству».
Цели урока:
Охарактеризовать процесс объединения Германии.Показать разницу путей объединения Германии «снизу» и «сверху».Рассмотреть особенности политики Бисмарка.Продолжить развитие умения самостоятельно работать с текстом учебника как с источником знаний, выделять главное, анализировать документы, использовать ранее приобретенные знания, сравнивать, оценивать исторические явления, делать и слушать сообщения, решать познавательные задачи.Продолжить развитие умения работать с исторической картой и карикатурой.Основные понятия урока
КанцлерСеверогерманский союзПути объединения «сверху» и «снизу»Оборудование урока
учебник Юдовская А.Я., Баранов П.А., Ванюшкина Л.М. «Новая история 1800-1913» 8 класс (М., «Просвещение»)Юдовская А.Я., Ванюшкина Л.М. Рабочая тетрадь по Новой историикарты: «Европа в 1815 г.», «Объединение Германии»документы: « Немецкий экономист Ф. Лист о раздробленности Германии», «Из договора о Таможенном союзе (1833)», Бисмарк об объединении Германии «железом и кровью»иллюстрации учебникамультимедийная презентациявидеосюжет «Путь объединения Германии»План урока
Проверка домашнего задания.Изучение нового материала:Германский союзГлавный вопрос в жизни немцев в XIX в.Революция в Германии 1848 г.Начало объединения Германии.Постановка домашнего задания.
Ход урока
Проверка домашнего задания.
Задание
Выполните тестовые задания по вариантам на тему: «Франция: революция 1848 г. и Вторая империя».
2. Изучение нового материала.
Германский союз
Вопрос классу (беседа)
Работа с картой
«Европа в 1815 г.»
Вспомните, каким стало политическое устройство Германии по решениям Венского конгресса? ( вместо Священной Римской империи был создан Германский союз 39 государств)Какие государства были самыми большими в этом союзе? (Австрия и Пруссия)Рассказ учителя
Германский союз не ставил своей целью ни экономического, ни политического объединения немецкого народа, а являлся средством для сохранения старых порядков. К тому же, Союз не мог стать прочным: сильнейшими его членами были Австрия и Пруссия, соперничавшие между собой за лидерство в Союзе. Иными словами, Германия оставалась раздробленной страной.
Вопрос классу (беседа)
Подумайте, какая главная политическая задача могла стоять перед немецким народом в середине XIX в. ? (Немецкий народ видел главную цель в объединении страны)
Давайте посмотрим, как эта проблема решалась в германских государствах.
Задание:
Учащиеся записывают тему урока.
Постановка проблемного задания