1. Дерево, которым славилась Финикия, торговала строительным лесом из него с соседними странами 2. Участь уготованная доверчивым жителям Средиземноморья, которых заманивали на свои корабли финикийские мореплаватели
3. Континент, который первыми в мире обогнули финикийские мореплаватели и рассказывали о нём такое, во что «трудно было поверить»
4. Занятие, расцвету которого выгодное географическое положение Финикии и наличие в ней ценного строительного леса, искусных ремесленников и мореплавателей
5. Поселения, основанные финикийцами на берегах Средиземноморья
«Горе побежденным!» (Галльский вождь Бренн во время осады Капитолия в 390 г. до н.э.)
«Жребий брошен!» (Гай Юлий Цезарь перед походом на Рим в 49 г. до н.э.)
«Карфаген должен быть разрушен!» (сенатор Катон после второй Пунической войны) 4) «Пришел, увидел, победил!» (Гай Юлий Цезарь после разгрома армии Фарнака в Малой Азии)
«Пришел, увидел, победил!» (Цезарь за несколько часов одной битвы устранил угрозу полностью. В связи с чем и указал в письме своему другу знаменитое - Македонский)
«Еще одна такая победа, и у меня не останется армии» (Пирр во время сражений с римлянами в 280 г. до н.э.)
«Лучше умереть от железа, чем от голода!» (Спартак)
Отже, козацькі літописи відіграли винятково важливу роль у розвитку українознавства. По-перше, вони збагатили знання про формування української нації в козацько-гетьманську добу, про її боротьбу за волю, незалежність і власну державність. По-друге, літописи стали цінним джерелом для подальших українознавчих досліджень, оскільки проливають світло на всі проблеми буття українського народу в добу модерної історії. По-третє, поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу, його природне тяжіння до самопізнання, до засвоєння надбань освіти і культури, сконцентрованих в українознавстві. По-четверте, козацькі літописи послужили надійним містком, який поєднав літописну традицію княжої доби зі становленням наукового українознавства середини і 2-ої половини ХІХ ст. Власне, вони вже не були літописами у буквальному значенні слова, а виступали як історико-літературні твори з елементами наукового осмислення подій, явищ і фактів. За своїм інформаційним потенціалом вони не вичерпали свого джерельного значення і в сучасних умовах.
Объяснение: