1. Для економічного розвитку українських земель характерно: А занепад торгівлі В ліквідація панщини та натуральних податків Б розвиток фільварків Г поширення мануфактур 2. В результаті поділів Речі Посполитої українські землі увійшли до складу: А Австрії та Росії В Османської імперії та Угорського королівства Б Австрії, Росії та Прусії Г Росії та Османської імперії. 3. Для соціального розвитку українських земель характерно: А масове покозачення селян В прирівняння козаків до дворянства Б закріпачення селян і козаків Г скасування кріпацтва 4. В результаті російсько-турецьких воєн до Росії було приєднано: А Брацлавщину Б Північне Причорномор'я В Поділля Г Слобожанщину 5. Гайдамаки боролися проти: А польських панів Б російських дворян В турків Г австрійських панів 6. С.Ковнір, І.Григорович-Барський, Я.Погребняк – це: А архітектори Б живописці В скульптори Г вчені ІІ рівень (по 1,5 б.) 7. Назвіть пам’ятки архітектури: А Андріївська церква у Києві Б палац К.Розумовського В Троїцький собор у Самарі Г собор Святого Юра у Львові 8. Дайте визначення поняттям: Козацькі літописи - Опришки - ІІІ рівень (1,5 б.) 9. Розставте події у хронологічній послідовності: А Коліївщина; Б закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України; В включення Правобережжя і Волині до складу Російської імперії, Г ліквідація Запорозької Січі; Д Перша Малоросійська колегія 10. Установіть відповідність між історичною особою та його стислою характеристикою: 1. К. Розумовський А Видатний філософ, гуманіст титель, поет, 2. П. Калнишевський педагог, музикант, автор збірок «Байки Харківські» 3. Г.Сковорода Б Останній гетьман Лівобережної України; прагнув 4. Д. Апостол посилити автономію Гетьманщини 5. О. Довбуш В Найбільш ватажок опришків, який нападав на шляхетські маєтки на Коломийщині ІV рівень (3 б.) 11. Порівняйте політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель.
Упродовж Х - ХІ ст. типовим житлом були напівземлянки прямокутної чи квадратної форми площею 9-30 кв. метрів. Завглибшки 0,5-1,3 м, з глиняною піччю.
У XII —XIV ст. переважають наземні житла.
Селянські хати були малі й бідні. Господарство з будинком та іншими будовами називали двором. Двір був огороджений тином, збудованим з дерева або з глини, двосхилий дах вкривали соломою, деревом, підлоги були глиняні, подекуди дерев’яні.
Узимку помешкання опалювалося курною піччю.
Біля дому були господарські будівлі: хліви, кошари, погреби тощо.
Внутрішня обстановка дому була простою: стояли стіп, лава, скриня.
Спати лягали на долівці та вкривалися простим полотном.
Житла багатих городян
Дім чи хором багатої людини був дерев’яний, рублений, рідше мурований з дерев’яним Дах робили з дерева, а в мурованих будинках дах був олов’яний або мідний.
Объяснение:
Здесь что-то есть про твой ответ, в общем вот:
Восста́ние Сыры́ма Да́това (Да́тулы) — восстание казахов Младшего жуза 1783—1797 годов под предводительством Сырыма Датова.
Восстание Сырыма Датова
Основной конфликт: Казахские восстания
Дата
1783-1797
Место
современный Казахстан
Причина
земельный спор , несправедливый платеж казахов казакам
Итог
Подавление восстания
Противники
Российская империя Российская империя
Казахи Младшего Жуза
Командующие
Екатерина II
Сырым Датов, Байрамук, Барак, Тыленши
Национальное движение казахов под предводительством Сырыма Датова было напрямую связано с началом попыток правительства регулировать внутреннюю жизнь подвластных казахских родов. Фактически бурные события в Младшем жузе в конце XVIII века были отголоском Крестьянской войны Пугачёва, в которой приняли активное участие башкиры и часть казахских родов. В первый момент, для того чтобы снизить накал пугачёвщины, Екатерина II пошла на довольно большие уступки, связанные с разрешением использования традиционных мест кочевий, речных и озёрных угодий, отнятых в связи с расширением Уральского, Оренбургского и Сибирского казачьих войск, организацией пограничных линий на Урале и Иртыше.
Памятник Датову в Уральске
Указом 7 ноября 1775 года Коллегия иностранных дел разрешила казахам использование пастбищ в междуречье Урала и Волги, на берегу Каспийского моря, на правом берегу Иртыша. Но эти действия пришлись вразрез с уже предпринятыми мерами по колонизации данных территорий, фактически эти земли либо уже были заняты под казацкие хутора и казённые пашни, либо были запланированы под таковые. В 1782 году последовал Указ с разъяснением, что в случае перегона скота на указанные земли предварительно необходима оплата за их «наём». Но и эта мера показалась недостаточной, в частности уральские казаки проявили инициативу, потребовав предоставления аманатов (заложников) при проходе через территорию, контролируемую войском, а затем правление войска и вовсе запретило казакам сдачу земли внаём, то есть фактически запретили переход казахов за Урал, на «внутреннюю сторону». В ответ последовало настоящее восстание, многочисленные набеги на форпосты и укрепления, ответные карательные экспедиции.
В Младшем жузе в это же время происходили и внутренние распри. После перехода под российское покровительство значение ханской власти упало, вертикальная феодальная пирамида хан — султаны — родовые старшины рассыпалась, каждый из глав родов стремился самостоятельно договориться с пограничной и центральной администрацией. Для устранения возникшей анархической неразберихи, оренбургский генерал-губернатор Игельстром предложил созвание съезда старшин, своеобразного степного парламента. Но после того, как главой съезда был выбран Сырым Датов[1], а сам он стал напоминать шляхетский Сейм, в 1789 году Игельстром предпочёл восстановление ханской власти[2], что привело к усилению внутреннего противостояния и открытому неподчинению русской администрации, росту числа нападений на пограничные линии, полной остановке торговли со Средней Азией в течение всех 1790-х годов. Лишь к 1797 году путём многочисленной торговли со старшинами, султанами удалось умиротворить большинство казахских родов и восстание пошло на спад. Сырым Датов был вынужден бегством в земли Хивинского ханства.