1)гражданская война вызвала в стране тяжелейший кризис все слои населения края поддержания необходимость установления советской власти вы согласны с этим мнением?
2)как вы думаете являлись ли туркестанская аларская автономии предпосылки для создания национального государства на казахской земле?
Думаю со мной многие согласятся, если я скажу, что главным демократическим явление второй половины 19 века было отмена крепостного права в 1861 году 19 февраля.И именно это явление привело к сеьёзным переменам в России.
Земская реформа 1864г. Александр II подписал "Земское положение". В соответствии с ним в России на двух административно-территориалльных уровнях - в уездах и губерниях создавалась система земских органов. Уезднае земские собрания избирались населением уезда раз в три года; губернские - формировались из представителей, твыдвинутых на уездных собраниях.
Далее Городская реформа, в 1870 году Александр II подписал "Городовое положение". более чем в 500 городах России вводились органы городского самоуправления - городские думы, избираемые сроком на 4 года.
Судебная рефорама. В 1864г в России былит утверждены судебные уставы, в соответствии с которыми создавались две судебные системы, практически не зависимые друг от друга:
Мировой суд занимался делами, связанными с мелкими правонарушениями и гражданскими исками (до 500р). Этот суд имел максимально упрощённую процедуру рассмотрения дел и не требувал у тех, кто обращался в него, почти никаких денежных затрат.Судьи были сменяемы и избирались на 3 года.
Коронный суд действовал от лица государства, являлся частью гос. системы. Россия делилась на судебные округа, границы которых не совпадали с границами губерний (чтобы затруднить влияние губернской администрации на судебные органы). Через этот суд проходило большинство гражданских и уголовных дел. Судьи были несменяемы, что обеспечивало их независимость от начальства. Высшей инстанцией являлись судебные палаты, каждая из которых контролировала несколько суд. округов. В судебную палату можно было подать апелляцию на приговор и добиться пересмотра дела.
За соблюдением закона именно в суде наблюдал, так называемый, прокурорский надзор.
Если раньше следствие вели представители полицейских структур, то после суд. реформы оно перешло в руки деятелей суд. ведомства - следователей.
Сам процесс суа приобрёл принципиально новые черты: он становился гласным, открытым и состязательным. Состязание шло между двумя сторонами прокурором и адвокатом. Исход суда определялся присяжными заседателями (ещё одно новвоведение для судов России).
именно эти четыре реформы стали основными демократическими переменами в России во второй половине 19 века.
козацькі походи в молдову - військові походи запорозьких козаків у молдовське князівство у xvi та xvii століттях.
молдовське князівство
молда́вське князі́вство— у 1346—1859 роках монархічна держава у східній європі. займала терени сучасної республіки молдова, запрутської західної молдови, а також української буковини, бессарабії та буджака. керувалася князями, що носили титул воєвод-господарів, й походили з роду богданів. мала столицю у містах серет (1359—1385), сучава (1385—1572), ясси (1572—1861). панівною релігією було православ'я, а мовою діловодства — староцерковнослов'янська. населення було етнічно строкатим — волохи, русини, мадяри, печеніги, половці, татари. мала тісні культурно-історичні зв'язки із валахією і трансільванією. заснована у xiv ст. як васальна держава угорщини. за правління воєводи богдана i стала незалежною. в часи петра i приєднала придністров'я й стала васалом польщі (1387)[2]. отримала власну молдавську митрополію від константинополя за князювання олександра i[2]. була ареною турецько-польських воєн. найбільшого розквіту зазнала за правління штефана iii великого, який відзначився перемогами над османами і польщею[2]. згодом стала васалом османської імперії (з 1498), втратила частину земель у буджаку і бессарабії. на короткий час була об'єднана із трансильванією в часи міхая i[2]. під час князювання димітрія кантеміра намагалася перейти під протекторат російської імперії (1711)[2], але через поразку від турків залишилася під османами. відтоді керувалася представниками родів греків-фанаріотів (1711—1821)[2]. ослабла внаслідок австрійсько-турецьких і російсько-турецьких воєн[2]. втратила буковину (11% території) на користь австрії (1774), а бессарабію (48% площі) — на користь росії (1812). припинила існування 1859 року об'єднавшись із валахією у одне князівство.
молдовські походи б.хмельницького і т.хмельницького 1650, 1653
1652 редагувати
після битви під батогом тиміш хмельницький вступив з військом до молдовського князівства, одружився з розандою і змусив василя лупула відновити союз з гетьманщиною.
після відходу козаків князівство волощина і князівство трансільванія за підтримки речі посполитої зайняли яси і скинули лупула з престолу.
1653 редагувати
докладніше: сучавська кампанія тимоша хмельницького (1653)
у квітні козацькі війська на чолі з тимошем розбили війська нового господаря і повернули владу лупулу, але через деякий час його знову скинули. військо тимоша потрапило в облогу в місті сучава, де в серпні загинув тиміш. після цього козацькі війська залишили молдовське князівство.
Думаю со мной многие согласятся, если я скажу, что главным демократическим явление второй половины 19 века было отмена крепостного права в 1861 году 19 февраля.И именно это явление привело к сеьёзным переменам в России.
Земская реформа 1864г. Александр II подписал "Земское положение". В соответствии с ним в России на двух административно-территориалльных уровнях - в уездах и губерниях создавалась система земских органов. Уезднае земские собрания избирались населением уезда раз в три года; губернские - формировались из представителей, твыдвинутых на уездных собраниях.
Далее Городская реформа, в 1870 году Александр II подписал "Городовое положение". более чем в 500 городах России вводились органы городского самоуправления - городские думы, избираемые сроком на 4 года.
Судебная рефорама. В 1864г в России былит утверждены судебные уставы, в соответствии с которыми создавались две судебные системы, практически не зависимые друг от друга:
Мировой суд занимался делами, связанными с мелкими правонарушениями и гражданскими исками (до 500р). Этот суд имел максимально упрощённую процедуру рассмотрения дел и не требувал у тех, кто обращался в него, почти никаких денежных затрат.Судьи были сменяемы и избирались на 3 года.
Коронный суд действовал от лица государства, являлся частью гос. системы. Россия делилась на судебные округа, границы которых не совпадали с границами губерний (чтобы затруднить влияние губернской администрации на судебные органы). Через этот суд проходило большинство гражданских и уголовных дел. Судьи были несменяемы, что обеспечивало их независимость от начальства. Высшей инстанцией являлись судебные палаты, каждая из которых контролировала несколько суд. округов. В судебную палату можно было подать апелляцию на приговор и добиться пересмотра дела.
За соблюдением закона именно в суде наблюдал, так называемый, прокурорский надзор.
Если раньше следствие вели представители полицейских структур, то после суд. реформы оно перешло в руки деятелей суд. ведомства - следователей.
Сам процесс суа приобрёл принципиально новые черты: он становился гласным, открытым и состязательным. Состязание шло между двумя сторонами прокурором и адвокатом. Исход суда определялся присяжными заседателями (ещё одно новвоведение для судов России).
именно эти четыре реформы стали основными демократическими переменами в России во второй половине 19 века.
ответ:
козацькі походи в молдову - військові походи запорозьких козаків у молдовське князівство у xvi та xvii століттях.
молдовське князівство
молда́вське князі́вство— у 1346—1859 роках монархічна держава у східній європі. займала терени сучасної республіки молдова, запрутської західної молдови, а також української буковини, бессарабії та буджака. керувалася князями, що носили титул воєвод-господарів, й походили з роду богданів. мала столицю у містах серет (1359—1385), сучава (1385—1572), ясси (1572—1861). панівною релігією було православ'я, а мовою діловодства — староцерковнослов'янська. населення було етнічно строкатим — волохи, русини, мадяри, печеніги, половці, татари. мала тісні культурно-історичні зв'язки із валахією і трансільванією. заснована у xiv ст. як васальна держава угорщини. за правління воєводи богдана i стала незалежною. в часи петра i приєднала придністров'я й стала васалом польщі (1387)[2]. отримала власну молдавську митрополію від константинополя за князювання олександра i[2]. була ареною турецько-польських воєн. найбільшого розквіту зазнала за правління штефана iii великого, який відзначився перемогами над османами і польщею[2]. згодом стала васалом османської імперії (з 1498), втратила частину земель у буджаку і бессарабії. на короткий час була об'єднана із трансильванією в часи міхая i[2]. під час князювання димітрія кантеміра намагалася перейти під протекторат російської імперії (1711)[2], але через поразку від турків залишилася під османами. відтоді керувалася представниками родів греків-фанаріотів (1711—1821)[2]. ослабла внаслідок австрійсько-турецьких і російсько-турецьких воєн[2]. втратила буковину (11% території) на користь австрії (1774), а бессарабію (48% площі) — на користь росії (1812). припинила існування 1859 року об'єднавшись із валахією у одне князівство.
молдовські походи б.хмельницького і т.хмельницького 1650, 1653
1652 редагувати
після битви під батогом тиміш хмельницький вступив з військом до молдовського князівства, одружився з розандою і змусив василя лупула відновити союз з гетьманщиною.
після відходу козаків князівство волощина і князівство трансільванія за підтримки речі посполитої зайняли яси і скинули лупула з престолу.
1653 редагувати
докладніше: сучавська кампанія тимоша хмельницького (1653)
у квітні козацькі війська на чолі з тимошем розбили війська нового господаря і повернули владу лупулу, але через деякий час його знову скинули. військо тимоша потрапило в облогу в місті сучава, де в серпні загинув тиміш. після цього козацькі війська залишили молдовське князівство.