1. Как называли аристократы всадников
1) грязными людьми
2) низшими людьми
3) новыми людьми
2. Противники Гая Мария назывались
1) популярами
2) оптиматами
3) демократами
3. Единоличную власть в Риме получил
1) Гай Марий
2) Луций Корнелий Сулла
4. Триумверат в 60 году до нэ состял из:
1) Гнея Помпея, Аластера Грюма, Гая Юлия Цезаря
2) Луция Суллы, Марка Красса, Гая Юлия Цезаря
3) Гнея Помпея, Марка Красса, Гая Юлия Цезаря
5. Чем ознаменовалась гибель Римской республики
1) гибелью Помпея
2) заключением триумверата
3) установлением диктатуры
Відповідь:
син і спадкоємець Ертогрула (1288–1326), в боротьбі з безсилою Візантією приєднував до своїх володінь область за областю, але, незважаючи на зростаючу могутність, визнавав свою залежність від Коньї. У 1299 р., після смерті Алаеддіна, він прийняв титул «султан» і відмовився від визнання влади його спадкоємців. За його іменем турки стали називатися османськими турками або османами. Влада їх над Малою Азією розповсюджувалася та зміцнювалася, і султани Коньї не змогли перешкодити цьому. Поштовхом до масової тюркізіції стало те що протягом XI–XII ст. в Анатолію переселилися від 0,5 до 1,1 млн тюркських кочовиків.
Османи запозичували від завойованих греків дещо з грецької культури. З того часу у них виникає і швидко збільшується, принаймні кількісно, власна література, хоч і вельми мало самостійна. Вони піклуються про підтримку торгівлі, землеробства і промисловості в завойованих областях, створюють добре організовану армію. Розвивається могутня військова держава, але не ворожа культурі; у теорії вона є абсолютистською, але насправді полководці, яким султан давав різні області в управління, часто виявлялися самостійними і неохоче визнавали верховну владу султана. Нерідко грецькі міста Малої Азії добровільно віддавали себе під заступництво могутнього Османа.
Син і спадкоємець Османа Орхан I (1326—59) продовжував політику батька. Він вважав своїм покликанням об'єднати під своєю владою всіх правовірних, хоча насправді завоювання його прямували більш на захід, в країни, населені греками, ніж на схід, в країни, населені мусульманами. Він дуже майстерно користувався внутрішніми розбратами у Візантії. Сторони, що сперечаються, зверталися до нього як до третейського судді. У 1330 р. він завоював Нікею, найважливішу з візантійських фортець в Азії. Услід за тим під владу османів потрапила Нікомедія і вся північно-західна частина Малої Азії до Чорного, Мармурового і Егейського морів. Нарешті в 1356 р. османське військо під головуванням Сулеймана, сина Орхана, висадилося на європейському березі Дарданелл і оволоділо Галліполі і його околицями.
У діяльності Орхана з внутрішнього управління державою його постійним радником був його старший брат Аладдін, який (єдиний приклад в історії Туреччини) добровільно відмовився від прав на престол і прийняв пост великого візира, спеціально для нього установлений, але збережений і після нього. Для полегшення торгівлі було врегульовано монетну справу. Орхан карбував срібну монету — акче від свого імені і з віршем з Корану. Він побудував собі у щойно завойованій Бурсі (1326) розкішний палац, за високими воротами якого османський уряд отримав назву «Високої Порти» (дослівний переклад з Османської BabBab-ı Âlî — «високі брами»), яка нерідко переноситься на саму Османську державу.
Пояснення:
Османська імперія утворилась у степах Азії.Правителем Османської імперії став Чингисхан; під командування Батия онука Чинхісхана у 1239 вони дійшли до кордонів Київської Русі,яким нашляху був першим Переяслав;1240 захопили Київ потім все князівство Київської Русі тільки було одне князівство яке вони не захопили–Галицько Волинське князівство.Потім захопила Польща,потім Литва,а потім після об'єднання Кревської унії Польщі з Литвою –Польсько Литовське князівство почало об'єднувати до себе Київську Русь.