Объяснение:Піднесення польського визвольного руху на початку 1860-х років
Обурений насильницьким поділом його території і ліквідацією самостійної держави Речі Посполитої, протестуючи проти тяжкого національного гніту, польський народ (а також інші народи, що входили в Річ Посполиту: литовці, білоруси, українці) не припиняли боротьби за своє визволення.
На початку 60-х років 19 століття визвольний рух охопив значні маси населення колишньої Речі Посполитої. Після початку повстання у Варшаві було створено Національний Уряд, який видав "Маніфест" в якому закликав народи до боротьби проти окупації Російської імперії та створення Речі Посполитої Трьох народів.
У цьому русі чітко визначилося два напрями: шляхетсько-буржуазно-демократичний та поміщицько-буржуазний. Рушійними силами першого з них були робітники, ремісники й селяни, дрібна шляхта, нижч чиновництва, службовців і духовенства, другого—поміщики, середня і велика буржуазія, вищ духовенства і службовців. Різнорідний склад учасників визвольного руху зумовив наявність у ньому радикальної й поміркованої тенденцій.
Течія «червоних»
Домбровський Ярослав
Провідну роль у русі відігравали збідніла шляхта і дрібнобуржуазні елементи (так звана партія «червоних»). Вони ставили своєю метою завоювати національну незалежність і провести ряд буржуазних реформ. Але в поглядах і програмних вимогах «червоних» не було єдності. їх правий табір, очолений А. Гіллером, В. Марчевським, О. Авейдою та ін., відзначався поміркованими вимогами, був схильний до компромісу з поміщиками й поділяв націоналістичні погляди шляхти. Лівий табір «червоних» на чолі з 3. Падлевським, Ярославом Домбровським, Кастусем Калиновським, 3игмунтом Сераковським та ін. стояв на позиціях радикальних демократів і відстоював необхідність союзу з революційними силами Росії, прагнув до революційного здійснення буржуазно-демократичних перетворень. У його зверненнях та листівках висловлювалося і всіляко підтримувалося гасло: «За вашу і нашу свободу!»
¯\_(ツ)_/¯Хрестові походи завдали багато збитків як народам Сходу, так і європейцям. Принесли жертви, руйнування, затрати Але своєї мети – завоювання країн Сходу – вони не досяглиСтолітню війну спричинили конфлікти між Францією та Англією. Конфлікти між країнами посилювали територіальні й економічні суперечки. Ще й у 12 столітті англійські королі за до династичних шлюбів отримали великі області Франції. Ще однією причиною конфлікту була промислово розвинена Фландрія, боротьбу якої проти французьких королів підтримували англійські монархи.
Англійський король тоді був родичем французького короля і, скориставшись тим, що після смерті синів Філіппа 4 у Франції не залишилося спадкоємців, він заявив про свої права на французький престол. І це був ще одним привід для Столітньої війни.
Я це брала не із книжки, яку ти вказала, а із того, що знаю я.
Про вікінгів я теж немало знаю, але просто не зрозуміла питання ¯\_(ツ)_/¯
Объяснение:Піднесення польського визвольного руху на початку 1860-х років
Обурений насильницьким поділом його території і ліквідацією самостійної держави Речі Посполитої, протестуючи проти тяжкого національного гніту, польський народ (а також інші народи, що входили в Річ Посполиту: литовці, білоруси, українці) не припиняли боротьби за своє визволення.
На початку 60-х років 19 століття визвольний рух охопив значні маси населення колишньої Речі Посполитої. Після початку повстання у Варшаві було створено Національний Уряд, який видав "Маніфест" в якому закликав народи до боротьби проти окупації Російської імперії та створення Речі Посполитої Трьох народів.
У цьому русі чітко визначилося два напрями: шляхетсько-буржуазно-демократичний та поміщицько-буржуазний. Рушійними силами першого з них були робітники, ремісники й селяни, дрібна шляхта, нижч чиновництва, службовців і духовенства, другого—поміщики, середня і велика буржуазія, вищ духовенства і службовців. Різнорідний склад учасників визвольного руху зумовив наявність у ньому радикальної й поміркованої тенденцій.
Течія «червоних»
Домбровський Ярослав
Провідну роль у русі відігравали збідніла шляхта і дрібнобуржуазні елементи (так звана партія «червоних»). Вони ставили своєю метою завоювати національну незалежність і провести ряд буржуазних реформ. Але в поглядах і програмних вимогах «червоних» не було єдності. їх правий табір, очолений А. Гіллером, В. Марчевським, О. Авейдою та ін., відзначався поміркованими вимогами, був схильний до компромісу з поміщиками й поділяв націоналістичні погляди шляхти. Лівий табір «червоних» на чолі з 3. Падлевським, Ярославом Домбровським, Кастусем Калиновським, 3игмунтом Сераковським та ін. стояв на позиціях радикальних демократів і відстоював необхідність союзу з революційними силами Росії, прагнув до революційного здійснення буржуазно-демократичних перетворень. У його зверненнях та листівках висловлювалося і всіляко підтримувалося гасло: «За вашу і нашу свободу!»
Течія «білих»
Объяснение:
¯\_(ツ)_/¯Хрестові походи завдали багато збитків як народам Сходу, так і європейцям. Принесли жертви, руйнування, затрати Але своєї мети – завоювання країн Сходу – вони не досяглиСтолітню війну спричинили конфлікти між Францією та Англією. Конфлікти між країнами посилювали територіальні й економічні суперечки. Ще й у 12 столітті англійські королі за до династичних шлюбів отримали великі області Франції. Ще однією причиною конфлікту була промислово розвинена Фландрія, боротьбу якої проти французьких королів підтримували англійські монархи.Англійський король тоді був родичем французького короля і, скориставшись тим, що після смерті синів Філіппа 4 у Франції не залишилося спадкоємців, він заявив про свої права на французький престол. І це був ще одним привід для Столітньої війни.
Я це брала не із книжки, яку ти вказала, а із того, що знаю я.
Про вікінгів я теж немало знаю, але просто не зрозуміла питання ¯\_(ツ)_/¯