1. Какой была политика Советской власти в отношении ислама? 2. Почему реформа алфавита была борьбы с исламом?
3. Почему модернизация и индустриализация всегда сопровождается развитием всеобщего образования?
4. Чем различается положение казахской культуры в 20-е и 30-е годы 20 в.?
5. На какие две группы можно разделить казахских писателей 20-30-х годов 20 века?
6. Что такое метод социалистического реализма?
7. Как вы понимаете выражение «национальное по форме, но социалистическое по содержанию искусство»?
8. Какие новые жанры появились в казахской литературе и искусстве в 20-30-е годы?
Задание повышенной сложности
1. После приобретения статуса автономной, а затем союзной советской республики в Казахстане появились «национальные» атрибуты, соответствующие этому статусу. О каких атрибутах идет речь?

Сьогодні виповнюється 77 років з дня приєднання західноукраїнських земель до УРСР.  

1. Саме 1 листопада 1939 року Верховна Рада СРСР ухвалила Закон "Про включення Західної України до складу СРСР" і з'єднання її з УРСР.

2. До того 23 серпня 1939 року був підписаний пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР, так званий "пакт" Ріббентропа – Молотова. У таємному протоколі Гітлер і Сталін домовилися про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та окупації. Саме за ним Радянському Союзові передавалися майже всі західноукраїнські землі.

3. 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, поклавши цим початок Другій світовій війні. Своєю чергою 17 вересня 1939 року радянські війська перейшли кордон і зайняли практично всі землі, населені українцями і білорусами, а це територія площею більше 190 тис. кв. км із населенням майже 12 млн осіб.

4. На території Західної України було створено шість областей: Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську та Дрогобицьку.

5. Менш ніж через рік було законодавчо оформлено і включено до складу УРСР територію Північної Буковини та придунайські землі.

6. Із приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес радянізації. Спочатку населення Західної України вітало прихід Червоної Армії, адже до цього Західна Україна була залежною від Польщі з досить сильним політичним, національним та економічним гнобленням, жорстокою експлуатацією, масовим хронічним безробіттям, напівкріпосницькими порядками на селі, безправ'ям українців.

Восстановление общества шло непросто. Еще беспокоили самозванцы, на престол претендовал Владислав, власть еще не была крепкой. На светскую власть претендовала церковь. Патриарх Филарет, пользуясь положением отца царя, стремился подчинить государство церкви. Его порой величали «великим государем» наряду с царем. Восстановление государства шло трудно еще и потому, что царь Михаил не был государственным деятелем. Выход находили в постоянном диалоге с обществом в лице Земского собора. В первой половине XVII в. Земский собор работал непрерывно, решая буквально все дела. Ситуация медленно, но стабилизировалась. Укрепилась власть уже при царе Алексее Михайловиче, который в 1645 г. он принял титул «Царь, Государь, Великий князь всея Великая и Малая России, Самодержец» . Это окончательно закрепило за страной название – Россия. Царь не был стеснен никакими законами. Отношения подданства были восстановлены.