1. какой из представленных текстов можно считать официальным государствен- ным документом? почему? 2. проанализируйте третий и четвёртый документы. сравните их. можно ли говорить о том, что в них нашли отражение полярные мнения?
а. Это событие в истории называется Мюнхенский сговор. 20 ноября 1938 года Чехословакия отказалась от 41 тысячи кв. километров своей территории. Гитлер требовал присоединения Судетской области к Германии на основании ее преимущественно немецкого населения. б. Европейские державы, в частности Англия, не желала допустить усиления СССР и наоборот усилению военного потенциала Германии как потенциального соперника СССР. Потому они не стали развязывать сиюминутную войну. с. Судетская область была самой индустриальной областью Чехословакии, к тому же с высоким процентом немецкого населения. Получив эти территории, Гитлер быстро развернул здесь военное производство, в результате получив колоссально преимущество над СССР и европейскими странами. Мюнхенский сговор был ошибкой стран Запада, которая дорого обошлась им же самим уже через год-два. В результате Запад сам по ускорению и приближению Второй Мировой войны
Духовенство. У Середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у середньовічному суспільстві. Люди у Середньовіччі прагнули свої душі, саме тому, роль духовенства була дуже важливою. Християнське духовенство поділялось на біле та чорне. До білого духовенства належали єпископи та священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства. Ядром повсякденного релігійного життя була парафія, яка об’єднувала жителів кількох сіл чи кварталів, на чолі парафії стояв парох – місцевий священик. У свою чергу парафія підпорядковувалась єпархії, на чолі з єпископом, а єпархії об’єднувались в архієпископство. На підтримку життєдіяльності церкви віряни сплачували десятину – десяту частину від своїх прибутків.
Світські феодали. Важливу роль в середньовічному суспільстві займали світські феодали, тобто «ті що воюють», тобто світські феодали. В середовищі феодалів сформувалась система васалітету – ієрархічна феодальна драбина. На її вершині був король – найбагатший власник землі. Саме він вважався верховним сеньйором, або сюзереном усіх феодалів. Нижче розміщувалися найбільші світські феодали – герцоги, маркізи, графи, яких наділяв землею сам король. Тому вони були залежними від короля та підпорядковувалися йому. Відповідно вже їхні васали, що називалися баронами, посідали ще нижчу сходинку феодальної драбини. Нижче розташовувалися рицарі. Потрібно зазначити, що в кожній країні система васалітету мала свої особливості, наприклад в Франції дотримувалися принципу: «васал мого васала – не мій васал». Натомість в Англії, всі підпорядковувалися безпосередньо королю.
а. Это событие в истории называется Мюнхенский сговор. 20 ноября 1938 года Чехословакия отказалась от 41 тысячи кв. километров своей территории. Гитлер требовал присоединения Судетской области к Германии на основании ее преимущественно немецкого населения. б. Европейские державы, в частности Англия, не желала допустить усиления СССР и наоборот усилению военного потенциала Германии как потенциального соперника СССР. Потому они не стали развязывать сиюминутную войну. с. Судетская область была самой индустриальной областью Чехословакии, к тому же с высоким процентом немецкого населения. Получив эти территории, Гитлер быстро развернул здесь военное производство, в результате получив колоссально преимущество над СССР и европейскими странами. Мюнхенский сговор был ошибкой стран Запада, которая дорого обошлась им же самим уже через год-два. В результате Запад сам по ускорению и приближению Второй Мировой войны
Объяснение:
Духовенство. У Середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у середньовічному суспільстві. Люди у Середньовіччі прагнули свої душі, саме тому, роль духовенства була дуже важливою. Християнське духовенство поділялось на біле та чорне. До білого духовенства належали єпископи та священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства. Ядром повсякденного релігійного життя була парафія, яка об’єднувала жителів кількох сіл чи кварталів, на чолі парафії стояв парох – місцевий священик. У свою чергу парафія підпорядковувалась єпархії, на чолі з єпископом, а єпархії об’єднувались в архієпископство. На підтримку життєдіяльності церкви віряни сплачували десятину – десяту частину від своїх прибутків.
Світські феодали. Важливу роль в середньовічному суспільстві займали світські феодали, тобто «ті що воюють», тобто світські феодали. В середовищі феодалів сформувалась система васалітету – ієрархічна феодальна драбина. На її вершині був король – найбагатший власник землі. Саме він вважався верховним сеньйором, або сюзереном усіх феодалів. Нижче розміщувалися найбільші світські феодали – герцоги, маркізи, графи, яких наділяв землею сам король. Тому вони були залежними від короля та підпорядковувалися йому. Відповідно вже їхні васали, що називалися баронами, посідали ще нижчу сходинку феодальної драбини. Нижче розташовувалися рицарі. Потрібно зазначити, що в кожній країні система васалітету мала свої особливості, наприклад в Франції дотримувалися принципу: «васал мого васала – не мій васал». Натомість в Англії, всі підпорядковувалися безпосередньо королю.