1. Какую культурно деятельности проводил Жангир
2. Используя дополнительные материалы, составьте рассказ о выходце
из вашей области, получившем в то время образование за пределами Ка-
захстана.
3. Подумайте: для чего необходимо сегодня изучение иностранных языков?
эпоха раннего железа (VIII-VII вв. до н. э) и эпоха позднего железа (III- IV вв. до н.э.)
Объяснение:
Железный век на территории Казахстана
Конец I тысячелетия до н. э. является переломным моментом в истории Казахстана. Для племен, населявших территорию Казахстана, VII-VII века до н. э. это временя, когда началась эпоха открытия и широкого использования железа.
На смену каменному и бронзовому веку пришел железный век, так как основные орудия труда стали изготавливать из железа. Железные орудия труда были более острыми, удобными, прочными по сравнению с орудиями из камня и бронзы.
Древняя история эпохи железа делится на 2 периода:
эпоха раннего железа (VIII-VII вв. до н. э) и эпоха позднего железа (III- IV вв. до н.э.)
Разные области не одновременно подошли к этому этапу. Там, где были богатые месторождения меди и олова, железо на первых порах с трудом пробивало себе дорогу. К таким районам можно отнести Казахстан и Южную Сибирь, где развилось до высокого уровня бронзолитейное искусство.
Увеличение производства продуктов: мяса, шерсти, кожи — создало излишки, что развитию обмена. Рост стада требовал новых пастбищ, и между родами и племенами происходила борьба за землю, начались войны. Побежденные племена были вынуждены уходить в другие районы. Выделились более сильные племена.
Рост численности населения, необходимость организации защиты от врагов заставляли роды и племена вступать между собой в тесные контакты. Роды объединялись в племена, а племена ― в союзы племен. К таким раннеплеменным объединениям относятся союзы саков, уйсунов, кангюев, гуннов и сарматов.
В руках отдельных семей сосредоточились большие стада скота. Владельцы вынуждены постоянно менять места выпасов. Постепенно осваиваются не только долины рек, но также зоны степей и полупустынь, высокогорья Тянь-Шаня.
Люди изобретают удила, и конь становится важнейшим средством передвижения на дальние расстояния. Под постоянное жилье при юрта ― жилище легкое и удобное для перевозок.
Дальнобойный лук, стрелы с трехгранными наконечниками, меч-акинак стали грозными орудиями защиты и нападения.
Объяснение:
Анрі IV (1594—1610 рр.) отримав серед французів прізвисько «добрий король». У період його правління було наведено лад у господарстві країни, яке занепало за роки релігійних війн; стягування податків із населення було впорядковано та зменшено.
Здійснення заходів, спрямованих на відбудову й розвиток економіки, були насамперед пов’язані з діяльністю першого міністра Франції Максимільяна де Бетюна Сюллі. Він вважав, що відновити економіку Франції можна лише за сприяння розвитку її сільського господарства та промисловості.
Зміцнення країни продовжив перший міністр Франції за правління короля Луї XIII (1610—1643 рр.) кардинал католицької церкви герцог рішельє.
Нагальною потребою, без вирішення якої Францію не можна було вважати цілісною державою під необмеженою владою короля, за переконаннями Рішельє, стала ліквідація гугенотських привілеїв на півдні країни. Війни проти гугенотів, що розпочалися в 1620 р., завершилися перемогою королівської армії. Фортеці гугенотів зруйнували. У 1629 р. з’явився «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони та фортеці.
У 1635 р. Франція втрутилася в Тридцятилітню війну. Завдяки дипломатичному таланту Рішельє країна домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі
Формування абсолютної монархії загалом завершилося за Луї XIV (1643—1715 рр.). Його проголосили королем Франції у п’ятирічному віці. Від його імені правила мати Анна Австрійська, а фактично — її фаворит, наступник Рішельє на посаді першого міністра кардинал Джуліо Мазаріні. На цій посаді він продовжував політику Рішельє, спрямовану на зміцнення Франції та посилення королівської влади.