1.какую роль при дворе михаила фёдоровича играл его отец - патриарх московский и всея руси сигарет? 2. как изменилось положение земских соборов при алексее михайловиче? с чем это было связано?
Каждый раз, когда приближался очередной Новый Год, меня начинал интересовать вопрос: "Куда от придет в первую очередь? Откуда начнется его путешествие по Земле? ". На самом деле в этом вопросе содержатся несколько различающихся вопросов. Одни из них связаны с физическими явлениями, например, когда в данном месте на Земле заканчиваются средние солнечные сутки 31 декабря 2009 года или где раньше всего взойдет Солнце 1 января 2010 года?
Для того, чтобы ответить на первый из вопросов надо найти самую восточную точку на Земле лежащую западнее линии перемены дат. Это мыс Дежнева на Чукотке (если не принимать во внимание лежащие чуть восточнее мелкие островки) . Там это произойдет на две минуты раньше, чем на островах Тонга, и на десять минут раньше, чем на новозеландских островах Чатем. Для определения точки самого раннего восхода надо учесть широту и долготу точки, ее высоту над уровнем моря, время года (зима в Северном полушарии и лето в Южном) и т. д. Например, 1 января 2000 года самый ранний восход по данным Гринвичской Обсерватории произошел на острове Кэтчал, который входит в группу заповедных Никобарских островов в Бенгальском заливе. Из-за этого встретить Новый Год там не удалось никому, а самая первая встреча происходила на вершине горы острова Питт, входящего в группу островов Чатем (Chatham) находящихся в подчинении Новой Зеландии.
Другой вопрос чисто формальный -- где раньше всего наступит 1 января 2009 года согласно официально принятому отсчету времени. Прежде чем рассуждать дальше стоит посмотреть на ряд картинок. Самая удобная из них -- карта часовых поясов в цилиндрической проекции.
На ней видно, что Земля поделена на часовые пояса -- полосы шириной примерно 14° по долготе в каждой из которых устанавливается единое время. Чаще всего границы часовых поясов идут по границам стран или их частей.
Очень важной деталью на этой карте является линия перемены дат. Она проходит примерно по 180° широте, но испытывает очень интересные и важные для рассматриваемого нами вопроса отклонения. На севере эта линия сначала далеко отклоняется на восток, чтобы обогнуть Чукотку, а затем на запад, огибая гряду Алеутских остров, тянущихся от Аляски. Дальше линия идет точно по 180-й долготе, отклоняясь на восток только вбили Новой Зеландии.
Я всегда считал. что Новый Год сначала приходит на Чукотку, поскольку она расположена в 12 часовом поясе, а так как в России с начала 20-го века принято декретное время (сдвинутое на 1 час вперед) , то именно там и происходит первое явление Нового Года.
Но все оказалось не так просто:
1. Постановление правительства РФ от 8 января упразднило XII часовой пояс на территории России. Этим постановлением Чукотка отнесена к XI часовому поясу 2. Впереди оказываются острова Чатем, которые хотя и относятся к Новой Зеландии, имеют собственное время +12.45 зимой и +13.45 летом (а так как эти острова находятся в южном полушарии, то январь там летний месяц) . Но и это еще не все -- на востоке от линии перемены дат есть анклав с собственным временем: 3. Это острова Рождества (Kiritimati, Christmas Islands, Kiribati), которые относятся к часовому поясу +14(!)
Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Ярослав Мудрий склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за свого життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, Володимирсько-Волинські — Ігореві, Смоленські — В’ячеславові.
Нова форма державного правління повинна була зберегти єдність Київської Русі й мирний шлях передачі влади.
2. Київська держава за синів Ярослава Мудрого. За заповітом Ярослава Мудрого великим київським князем мав стати його старший син Ізяслав. Однак після смерті батька брати Святослав і Всеволод не визнали Ізяслава верховним володарем Київської держави. Міста і землі, які заповів їм батько, Ярославичі вважали своїми особистими спадковими володіннями — вотчинами. Мабуть, саме тому Ізяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою. Період 1054—1073 рр. в історії Київської Русі називають добою тріумвірату — співправління Ізяслава, Святослава та Всеволода.
Усі найважливіші державні справи тріумвіри вирішували разом. Молодших братів Ігоря та В’ячеслава вони усунули від державних справ і привласнили після смерті останні їхні володіння. Це викликало обурення серед молодших Ярославичів й заклало підґрунтя майбутніх усобиць. Позбавлені влади князі на Русі дістали назву ізгої. Саме вони стали вагомим чинником подальшої міжусобної боротьби.
У період правління старших Ярославичів починається новий етап боротьби з кочовиками на південних кордонах Русі. У 1060 р. тріумвіри здійснили спільний похід проти орди кочовиків-торків, яка з’явилася на південних кордонах Русі, і розгромили її. Однак цей успіх був затьмарений подальшими подіями.
Перша сутичка між старшими Ярославичами та обділеними ними родичами відбулася 1064 р. Захоплені цією боротьбою тріумвіри не змогли своєчасно організувати відсіч новим ордам кочовиків-половців (кипчаків). Уперше про появу половців на кордонах Русі в літописі згадується під 1055 р. Половці, здійснюючи свої набіги, мали відмінну від своїх попередників тактику. Вони намагалися уникати прямих сутичок. Їхньою головною метою було захоплення невільників, яких потім продавали в країни Близького і Середнього Сходу. Половці нападали зненацька і, захопивши полонених, швидко зникали в степу.
На самом деле в этом вопросе содержатся несколько различающихся вопросов. Одни из них связаны с физическими явлениями, например, когда в данном месте на Земле заканчиваются средние солнечные сутки 31 декабря 2009 года или где раньше всего взойдет Солнце 1 января 2010 года?
Для того, чтобы ответить на первый из вопросов надо найти самую восточную точку на Земле лежащую западнее линии перемены дат. Это мыс Дежнева на Чукотке (если не принимать во внимание лежащие чуть восточнее мелкие островки) . Там это произойдет на две минуты раньше, чем на островах Тонга, и на десять минут раньше, чем на новозеландских островах Чатем. Для определения точки самого раннего восхода надо учесть широту и долготу точки, ее высоту над уровнем моря, время года (зима в Северном полушарии и лето в Южном) и т. д. Например, 1 января 2000 года самый ранний восход по данным Гринвичской Обсерватории произошел на острове Кэтчал, который входит в группу заповедных Никобарских островов в Бенгальском заливе. Из-за этого встретить Новый Год там не удалось никому, а самая первая встреча происходила на вершине горы острова Питт, входящего в группу островов Чатем (Chatham) находящихся в подчинении Новой Зеландии.
Другой вопрос чисто формальный -- где раньше всего наступит 1 января 2009 года согласно официально принятому отсчету времени. Прежде чем рассуждать дальше стоит посмотреть на ряд картинок. Самая удобная из них -- карта часовых поясов в цилиндрической проекции.
На ней видно, что Земля поделена на часовые пояса -- полосы шириной примерно 14° по долготе в каждой из которых устанавливается единое время. Чаще всего границы часовых поясов идут по границам стран или их частей.
Очень важной деталью на этой карте является линия перемены дат. Она проходит примерно по 180° широте, но испытывает очень интересные и важные для рассматриваемого нами вопроса отклонения. На севере эта линия сначала далеко отклоняется на восток, чтобы обогнуть Чукотку, а затем на запад, огибая гряду Алеутских остров, тянущихся от Аляски. Дальше линия идет точно по 180-й долготе, отклоняясь на восток только вбили Новой Зеландии.
Я всегда считал. что Новый Год сначала приходит на Чукотку, поскольку она расположена в 12 часовом поясе, а так как в России с начала 20-го века принято декретное время (сдвинутое на 1 час вперед) , то именно там и происходит первое явление Нового Года.
Но все оказалось не так просто:
1. Постановление правительства РФ от 8 января упразднило XII часовой пояс на территории России. Этим постановлением Чукотка отнесена к XI часовому поясу
2. Впереди оказываются острова Чатем, которые хотя и относятся к Новой Зеландии, имеют собственное время +12.45 зимой и +13.45 летом (а так как эти острова находятся в южном полушарии, то январь там летний месяц) . Но и это еще не все -- на востоке от линии перемены дат есть анклав с собственным временем:
3. Это острова Рождества (Kiritimati, Christmas Islands, Kiribati), которые относятся к часовому поясу +14(!)
Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Ярослав Мудрий склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за свого життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, Володимирсько-Волинські — Ігореві, Смоленські — В’ячеславові.
Нова форма державного правління повинна була зберегти єдність Київської Русі й мирний шлях передачі влади.
2. Київська держава за синів Ярослава Мудрого. За заповітом Ярослава Мудрого великим київським князем мав стати його старший син Ізяслав. Однак після смерті батька брати Святослав і Всеволод не визнали Ізяслава верховним володарем Київської держави. Міста і землі, які заповів їм батько, Ярославичі вважали своїми особистими спадковими володіннями — вотчинами. Мабуть, саме тому Ізяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою. Період 1054—1073 рр. в історії Київської Русі називають добою тріумвірату — співправління Ізяслава, Святослава та Всеволода.
Усі найважливіші державні справи тріумвіри вирішували разом. Молодших братів Ігоря та В’ячеслава вони усунули від державних справ і привласнили після смерті останні їхні володіння. Це викликало обурення серед молодших Ярославичів й заклало підґрунтя майбутніх усобиць. Позбавлені влади князі на Русі дістали назву ізгої. Саме вони стали вагомим чинником подальшої міжусобної боротьби.
У період правління старших Ярославичів починається новий етап боротьби з кочовиками на південних кордонах Русі. У 1060 р. тріумвіри здійснили спільний похід проти орди кочовиків-торків, яка з’явилася на південних кордонах Русі, і розгромили її. Однак цей успіх був затьмарений подальшими подіями.
Перша сутичка між старшими Ярославичами та обділеними ними родичами відбулася 1064 р. Захоплені цією боротьбою тріумвіри не змогли своєчасно організувати відсіч новим ордам кочовиків-половців (кипчаків). Уперше про появу половців на кордонах Русі в літописі згадується під 1055 р. Половці, здійснюючи свої набіги, мали відмінну від своїх попередників тактику. Вони намагалися уникати прямих сутичок. Їхньою головною метою було захоплення невільників, яких потім продавали в країни Близького і Середнього Сходу. Половці нападали зненацька і, захопивши полонених, швидко зникали в степу.