Повесть посвящена прославлению победы русских войск над монголо-татарскими полчищами. Фактический материал автор черпал из летописной повести, а литературным образцом ему служило «Слово о полку Игореве» – он использовал поэтический план и художественные приемы «Слова» . В повести сопоставляются события и настоящего. В этом проявляется, по словам Д. С. Лихачева, пафос исторического замысла. Борьба с половцами здесь осмысливается как борьба за национальную независимость.
В «Задонщине» выражено поэтическое отношение автора к событиям Куликовской битвы. Его рассказ, как и в «Слове о полку Игореве» , переносится из одного места в другое: из Москвы на Куликовское поле, снова в Москву, в Новгород, опять на Куликово поле. Настоящее переплетается с воспоминаниями о Сам автор охарактеризовал свое произведение как «жалость и похвалу великому князю Дмитрию Ивановичу» . «Жалость» — это плач по погибшим. «Похвала» — слава мужеству и воинской доблести русских, считает один из современных ученых.
1. Український військовий та політичний діяч, полковник чернігівський, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України.
2. Відновила право призначати генеральну старшину та полковників;
значно зменшила кількість росіян у своїй адміністрації;
заборонилв російським урядовцям скуповувати землі в Гетьманщині;
видала українським адміністративним органам наказ про матеріальне сприяння тим з представників росіян у гетьманських урядах, хто бажав виїхати з України;
створила у Глухові першу в Україні співочу школу і друкарню з метою розвитку національної культури;
обмежила кількість російських полків в Україні до шести;
перевела Київ з-під влади генерал-губернатора під юрисдикцію гетьмана;
В «Задонщине» выражено поэтическое отношение автора к событиям Куликовской битвы. Его рассказ, как и в «Слове о полку Игореве» , переносится из одного места в другое: из Москвы на Куликовское поле, снова в Москву, в Новгород, опять на Куликово поле. Настоящее переплетается с воспоминаниями о Сам автор охарактеризовал свое произведение как «жалость и похвалу великому князю Дмитрию Ивановичу» . «Жалость» — это плач по погибшим. «Похвала» — слава мужеству и воинской доблести русских, считает один из современных ученых.
Відповідь:
1. Український військовий та політичний діяч, полковник чернігівський, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України.
2. Відновила право призначати генеральну старшину та полковників;
значно зменшила кількість росіян у своїй адміністрації;
заборонилв російським урядовцям скуповувати землі в Гетьманщині;
видала українським адміністративним органам наказ про матеріальне сприяння тим з представників росіян у гетьманських урядах, хто бажав виїхати з України;
створила у Глухові першу в Україні співочу школу і друкарню з метою розвитку національної культури;
обмежила кількість російських полків в Україні до шести;
перевела Київ з-під влади генерал-губернатора під юрисдикцію гетьмана;
домоглась повернення на батьківщину запорожців.