1. На какие классово- социальные слои делилось караханидское общество? 2.У кого было больше возможностей получить образование в караханидском обществе?
3.Какой язык и какая письменность использовались при получении образования в караханидском обществе? Какова разница между медресе и школой?
4.Назовите учёных выходцев из Центральной Азии до и во время эпохи Караханидов и какие отрасли науки они представляли?
5.Напишите кратко биографию Юсуфа Баласагуни ?
6. На литературу каких народов оказало влияние его знаменитое произведение " Кутадгу билиг" и какое значение оно имело?
Защищая свою территорию от внешних врагов и совершая завоевательные походы с целью расширения границ своего государства, каганат постоянно находился в состоянии войны с соседними странами. Например, имеются сведения, что в IX веке кимаки захватили часть земель «девяти огузов», а в X веке - город Жамлекес в Восточном Туркестане. Вместе с тем кимаки совершали набеги и на сибирских кыргызов, живших на берегах Енисея. С присырдарьинскими огузами они находились то в дружественных отношениях, то вторгались в их земли. Видимо, это наложило отпечаток на схожесть языка, быта, культуры, обычаев и традиций кимаков, кыпчаков и огузов.
Однако со второй половины X века на кимакские земли часто стали нападать войска государства Караханидов. По некоторым сведениям, совершая военные походы, они доходили до Иртыша. Такие походы в XI веке повторялись многократно. Вследствие таких походов Кимакский каганат постепенно пришел в упадок. Падение Кимакского каганата произошло по двум причинам. Во-первых, внутри страны шла постоянная междоусобная борьба с вождями кып- чакских племен, во-вторых, главная угроза исходила от тюркоязычных кочевых племен, двинувшихся на Запад и нанесших на своем пути значительный удар по кимако-кыпчакским племенам.
Сорри кратко не получилось
Урядами Національних фронтів у країнах Східної та Південно-Східної Європи у 1945—1947 роках проводилися схожі реформи, а сааме:
1) Законодавча реформа: введення загального виборчого права і багатопартійності;
2) Реформа у сільському господарстві чи аграрна реформа. Проведення ліквідації великих землеволодінь та заборона їх.
3) Ще однією реформою в економічній сфері стала націоналізації власності, яка належала фашистам та колабораціоністам.
4) Проводилася приватизація державної власності на користь дрібних виробників, заохочувалось створення та розвитку власного бізнесу. Фактично, створювалися демократичні ринкові структури.
Першопочатково, реформи проводилися для ліквідації тоталітарного режиму. У висновку, він просто був модифікований. Введення демократичних цінностей у реальність, на думку правління, зробило би режим більш привабливим для народу. Але, коли разом із цими демократичними мотивами постали більш серйозні питання, як політичні права громадянина, право на економічну свободу і так далі, то ці реформи почали просто і категорично згортати. Попри декларацію плюралізму та багатопартійності, комуністи боялися втратити монополію своєї влади. З цього можна зробити єдиний висновок – соціалізм не піддається реформуванню.