1. Навчальна дисципліна «історія України» в контексті теорії локальних цивілізацій та європейської традиції. 2. Цивілізоване життя на теренах України і всієї Європи в добу античності.
3. Русь-Україна ІХ – середини ХІV ст. в умовах цивілізаційних геополітичних впливів.
4. Русь-Україна і Східна Римська імперія (Візантія): історія відносин і взаємовпливів.
5. Руські князівства у складі Великого князівства Литовського.
6. Русини і Річ Посполита: проблема «дітей» і «мачухи».
7. Церковне питання в середньовічній і ранньомодерній Русі: європейський контекст (до середини ХVII ст.)
8. Козацтво як європейський (цивілізаційний) історичний феномен.
9. Козацькі війни на євразійському геополітичному просторі.
10. Хмельниччина. Творення козацької нації та держави: міжнародний вимір.
11. Руїна: козацькі традиції в умовах інкорпорації українських земель.
12. Коліївщина як останній спалах українського козацтва ранньомодерної Європи.
13. Геополітичні зміни в Східній Європі останньої третини ХVIII ст., їхні наслідки для України.
14. Реформи Марії Терезії, Йосифа ІІ та політика Катерини ІІ на українських землях: порівняльна характеристика.
15. Соціально-економічна модернізація середини ХІХ – початку ХХ ст.: сутність, тенденції, відмінності досвіду України й решту європейських країн.
16. Українське національне пробудження «довгого» ХІХ ст. як аспект загальноєвропейської модернізації.
17. Український рух початку ХХ ст. : національний і європейський досвід.
18. Революція 1917–1921 рр. у контексті європейських процесів першої половини ХХ ст.
19. Тоталітаризм ХХ ст. у Європі, його типологія та вплив на Україну.
20. Більшовицький режим (сталінщина) в Україні, його політика та наслідки.
21. Друга світова війна на європейському континенті – реалії, міфи й уроки історії.
22. Україна в період загальної кризи совєтської політичної системи (середина 1940-х – початок 1991 рр.).
23. Україна на шляху проголошення та ствердження державної незалежності (1990 і).
24. Українці в пошуках власної ідентичності перших десятиліть ХХІ ст.: епоха «революцій» та «контрреволюцій».
25. Мінливість геополітичних пріоритетів новітньої історії України: від багатовекторності до євроінтеграції.
Объяснение:
Культура Двуречья (Месопотамии) возникла примерно в то же время, что и египетская. Она сложилась в долинах рек Тигр и Евфрат и существовала с IV тыс. до н.э. до середины VI в. до н.э. В отличие от египетской культура Месопотамии не была однородной, она формировалась в процессе многократных взаимопроникновений нескольких этносов и народов и потому была многослойной.
Главными обитателями Двуречья были шумеры, аккадцы, вавилоняне и халдеи на юге: ассирийцы, хурриты и арамеи на севере. Наибольшего развития и значения достигли культуры Шумера, Вавилонии и Ассирии.
Надеюсь этого хватит ;)
Объяснение:
В 552 году в Центральной Азии родилась огромная кочевая империя — Первый Тюркский каганат. Не остались в стороне от его кровавой истории и просторы Сибири — долины Алтая и Минусы, Приобское плато, глухая южная тайга вместе со всем населением. Двадцати лет тюркскому государству хватило, чтобы стать влиятельнейшей евразийской державой с границами, протянувшимися от берегов Хуанхэ на востоке до Северного Кавказа и Керченского пролива на западе. Её правитель, каган Истеми, установил равноправные политические и торговые отношения с «владыками мира» того времени — Византией, сасанидским Ираном и северокитайскими царствами. Северное Ци и Северное Чжоу фактически превратились в данников каганата. Ядром нового законодателя мировых судеб был «тюрк» — народ, сложившийся в глубине алтайских гор.
Ну...как смогла надеюсь оценишь ;)