1. Определите политические, экономические, социальные причины Английской революции середины XVII века.
ответы впишите цифрами.
1. Медленное развитие техники в XVI - первой половине XVII в. Наличие монополий, которые не
стимулировали развитие производства и техники, свойственные капиталистическому производству.
2. Наличие политической и духовной цензуры. Введение правительством специальных судов для борьбы
с недовольными.
3. Высокие налоги, ухудшение положения народных масс.
4. Конфликт парламента с королем, Карл I распустил Парламент и правил единолично.
5. Буржуазию и новых дворян не удовлетворяла англиканская церковь. Они становились пуританами,
которые выступали против власти епископов и церковных судов,
6. Карл I приказал арестовать парламентских лидеров, народ выступил на стороне Парламента. Начало
гражданской войны между Парламентом и Королем.
Миржакып Дулатов (1885-1935)
●выдающийся казахский просветитель, общественно-политический деятель, один из либерально демократических интеллектуалов.
Полит. Деятельность.
1.Дулатов был один из сосздателей проекта программы партии «Алаш», опубликованной в газете «Казах» 21 ноября 1917г.Главная цель программы «алаш» -вхождение казахской автономии на равных правах с другими в состав Р.И.
Провозглашались равенство, неприкосновенность личности, свобода слова, печати, союзов, доступность образования, недопущение передачи земель в частную собственность и пользование ей на равных основаниях и т.п. также он был из организаторов 2.Каркаралинской петиции, направленной в сторону царского правительства
3.он организовал издание газеты «Сереке» в дополнение к газете «Улфат»
Найчастіше протестний рух селянства проявлявся у поданні скарг до державних інстанцій, масових втечах, фізичних розправах з поміщиками чи управителями їх маєтків, проявах колективної непокори тощо. Непосильний кріпосницький гніт, жорстоке поводження поміщиків, свавілля чиновників та адміністраторів – вся ця низка причин зумовлювала численні заворушення, котрі регулярно відбувалися в українському селі протягом усієї першої половини ХIX ст.
Антикріпосницька боротьба селянства характеризувалася широким спектром різноманітних проявів. Найчастіше кріпаки підпалювали поміщицькі садиби, псували реманент, вбивали поміщиків, їхніх управителів чи прикажчиків, відмовлялися виконувати панщину та розпорядження поміщиків, нерідко чинили збройний опір адміністрації маєтків, місцевим урядовцям і навіть урядовим військам. Всі ці форми боротьби проявлялись, як правило, у взаємозв’язку. Так, типовим було, коли, подавши скаргу, кріпаки очікували її розгляду в державних органах не виконували у цей час панщини, а внаслідок вжитих до них властями і поміщиками репресивних заходів вдавалися до відкритих форм опору. Підпали поміщицьких садиб і розправи над поміщиками часто супроводжувалися втечами їх учасників. Рятуючись від жорстокої кари, вони залишали свої оселі і тікали у віддалені та слабо заселені місцевості.
Объяснение: