1. После Петровских реформ с появлением живописи в России был особенно развит жанр:
3. Архитектор Петропавловского собора Петропавловской крепости
5. Первый ректор Академии трех знатнейших искусств – живописи,
А) пейзаж
Б) портрет
В) анималистический
2. Термин «россика» означает:
А) произведения иностранцев, работавших в России в 18 веке
Б) название головного убора
В) произведения К.Росси
в Санкт-Петербурге:
А) О.Монферан
Б) Ф.-Б.Растрелли
4. Автор первого автопортрета в русской живописи:
А) И.Никитин
Б) Ф.Рокотов
В) Д.Трезини
B) А.Матвеев
Ваяния и зодчества, основанной в Санкт-Петербурге в 1757 г. В
царствование дочери Петра I Елизаветы Петровны, Антон
Павлович Лосенко был представителем стиля:
А) классицизм
Б) импрессионизм В) романтизм
6. Самое известное произведение мастера интимного портрета
Ф.С.Рокотова:
А) «Последний день Помпей»
Б) «Портрет А.П.Струйской»
В) «Портрет А.С.Пушкина»
7. Серию портретов «Смолянки» написал:
A) А.Рублев
Б) Ф.Шубин
В) Д.Левицкий
8. Стиль Сентиментализм наиболее ярко проявился в творчестве
художника:
А) Ф.Бруни
Б) Д.Левицкого В) В.Боровиковского​

Во II н.э. Римская империя достигла расцвета. Центром огромной империи был город Рим. Из него во все концы империи (провинции) вели 372 мощенные камнем дороги, через каждые тысячу шагов появлялись таблички с указанием расстояния до Рима. Рим и его основные постройки, такие как Пантеон, были призваны воплотить идею могущества и величия империи.В этот период в Риме проживало более миллиона человек. Тысячи жителей из Италии и провинций стремились ежедневно попасть в Рим. Одни приезжали по торговым делам, другие хотели получить выгодную должность на службе у императора. Кто-то приезжалпосмотреть на гладиаторские игры в Колизее (Амфитеатр Флавиев), вмещавшем около 50 тысяч человек, или гонки колесниц в Большом цирке.

Главной достопримечательностью Рима был Пантеон (храм всех богов). Пантеон увенчан куполом, похожим на половину шара. Храм выстроен из кирпича и бетона, внутри облицован мрамором. Рим был крупнейшим городом империи, его называли вечным, золотым или же Городом.

Объяснение

Відповідь:

ІІ та IV Думи

З червня 1907 р. Микола II видав новий виборчий закон, який забезпечував цілковиту перевагу в новому складі Думи поміщикам і представникам буржуазії. У III і IV Думах офіційно українських фракцій не було. Причиною цього став антидемократичний виборчий закон, прийнятий урядом П. Столипіна, репресивна політика центральної та місцевої адміністрації щодо всіх демократичних, національних партій, тиск на виборців під час голосування. Серед депутатського корпусу 29 депутатів чітко позиціонували себе як захисники національних інтересів України. Однак такої кількості виявилося замало для створення у Державній Думі самостійної української фракції.

Однак, існувала неформальна група українських депутатів. А на засіданнях III і IV Дум обговорювалися питання про українську мову і виділення Холмщини в окрему російську губернію. В III Думу за підписом 37 депутатів було подано законопроект про запровадження української мови у початковій школі паралельно з російською, видання підручників та книжок з урахуванням українських умов, використання української мови в сільських судах. Проте він не був прийнятий. У лютому 1914 р. у доповіді міністру внутрішніх справ полтавський губернатор Багговут рекомендував залучати в українських губерніях на посади вчителів, інспекторів, ректорів, священиків тільки великоросів; звільняти з посади усякого вчителя, який виявляє прихильність до українського; субсидувати газети в Києві, Харкові, Полтаві, Катеринославі для боротьби проти українців; викорінювати використання назв «Україна», «український», доводити, що «Україна» — це окраїна держави в минулі часи тощо.

Для посилення антипольської та антиукраїнської політики III Дума прийняла закон про виділення Холмщини. Ним передбачалось територію з українським населенням відокремити в губернію. На думку авторів проекту, цей крок підривав польський вплив і полегшував асиміляторську політику російського уряду щодо українців.

В Четвертій Думі існувала група українських депутатів, одним з лобістів якої був Михайло Родзянко. На захист українців виступили представники різних політичних сил, зокрема конституційний демократ П. Милюков, трудовик В. Дзюбинський, соціал-демократ Г. Петровський. Було порушене питання про автономію України, яке здобуло підтримку з боку відомих політичних діячів, депутатів О. Керенського, П. Милюкова, Г. Петровського, А. Шингарьова. Професор С. Іванов вимагав заснування українознавчих кафедр в університетах, а єпископ Никон — введення української мови у школах.