1. Последователей кальвинизма называли: * 1 еретиками
2 нигилистами
3 пуританами

2. Высший орган государственного управления в Нидерландах *
1 Парламент
2 Сейм
3 Генеральные штаты
4 Конгресс.

3. Название династии, к которой принадлежали испанские короли *
1 Тюдор
2 Бурбон
3 Габсбург
4 Валуа

4. Утрехтская уния была заключена в 1579 г. Каковы были основные ее положения (укажите ТРИ из них)? *
1 Это экономический союз;
2 Это военно-политический союз;
3 Союз предусматривал раздельное ведение войны против Испании;
4 Союз предусматривал унитарное устройство, входящих в него провинций;
5 Союз предусматривал федеративное устройство, входящих в него провинций;
6 Союз предусматривал совместное ведение войны против Испании.

5. Какое событие считается началом революции в Англии? *
1 подписание королём « Петиции…»
2 созыв Долгого парламента
3 арест руководителей мятежного парламента

6. Какие черты были характерны для международных отношений в конце XV-XVII в.(выберите несколько вариантов ответа) *
1 Неустойчивость и спонтанность
2 отсутствие какой-либо общегосударственной армии
3 Большое влияние церкви и религии
4 усиленное развитие частной собственности.
5 Наличие очагов напряженности
6 Большая роль и влияние торговли

7. Откройте учебник стр.188-189.Прочитайте стихотворение и укажите о какой войне идет речь в этом стихотворении? *
1 Англо-французская война
2 Датско-шведская война
3 Турецко-персидская война
4 Тридцатилетняя война

8. Назовите политические противоречия, существовавшие в отношениях между европейскими странами в XVI - XVII вв. .(выберите вариант ответа) *
1 религиозные противоречия
2 борьба за торговые рынки сбыта
3 стремления государств к неограниченной власти на как можно больших территориях
4 династические противоречия​

Єзуїти (Товариство Ісуса), католицький орден, заснований в 1540 р. св. Ігнатієм Лойолою; головна мета: підтримка Папи у реалізації найважчих завдань Церкви; визначна освітня роль (найбільша в історії Церкви мережа середніх шкіл – колегіумів, і вищих – академій); особлива роль у справі реформи Церкви після Тридентського собору та в місійній діяльності.

Основні принципи побудови ордена: жорстка дисципліна, строга централізація, беззаперечна покора молодших по положенню старшим, абсолютний авторитет глави - довічно обирається генерала ("чорного папи"), підпорядкованого безпосередньо папі римському. Система моралі, розроблена єзуїтами, ними самими називалася "пристосувальної" (accomodativa), так як давала широку можливість в залежності від обставин довільно тлумачити основні релігійно-моральні вимоги. Для більшої успішності їх діяльності орден дозволяє багатьом єзуїтам вести світський б життя, зберігаючи в таємниці свою приналежність до ордена. Широкі привілеї, дані папством єзуїтам (звільнення від багатьох релігійних приписів і заборон, відповідальність тільки перед орденським начальством тощо) сприяли створенню надзвичайно гнучкою і міцної організації, в короткий час розповсюдила свою діяльність на численні країни. Слово "єзуїт" придбало переносне значення. У середні століття єзуїти активно використовували казуїстику, систему пробабілізма, а також застосовували різні прийоми для трактування речей у вигідному для себе ключі, зокрема уявні застереження і т. п. Через подібної моралі в побутовій мові слово "єзуїт" стало синонімом хитрого, лукавого людини. Багато тези єзуїтської моралі були засуджені татом Інокентієм XI, Олександром VII та іншими. З єзуїтами полемізував Паскаль у своїх Листах до провінціала. Незважаючи на те, що сучасні єзуїти не сильно виділяються своєю філософією на тлі інших католицьких орденів, частина критиків [ хто? ] вважає, що єзуїти не до кінця відкинули прийняту в середні століття мораль, яка допускає дуже вільне трактування різних речей і поді

Держава Карла занимала большую часть Западной Европы. Размерами она вполне могла сравниться с исчезнувшей в V в. Западной Римской империей. Но реальной власти у Карла Великого было куда больше, чем у позднеримских императоров. Между тем почтительная память об угасшей империи жила и в VIII в. среди народов и племен Западной Европы, потомков как римлян, так и варваров. Неудивительно, что у советников франкского короля родилась идея провозгласить Карла на манер древних римлян императором. Такая возможность представилась в 800 г. Римский папа Лев III, изгнанный из Рима местной знатью, бежал к Карлу Великому с о Карл отправил вместе со Львом III в Рим войско обуздать мятежников, а затем и сам прибыл в «Вечный город».