1.повстання під проводом у. кармалюка в першій половині хіх ст. було проявом
поширення в наддніпрянщині
а)антикріпосницького руху.
б)українського національного руху.
в)польського визвольного руху.
г)російського суспільного руху
2. спільним наслідком російсько-турецьких воєн 1806–1812 рр. та 1828–1829 рр. для
українських земель було
а)заснування масонських лож, таємних організацій дворян-офіцерів.
б)ліквідація кріпацтва та поміщицького землеволодіння на приєднаних землях.
в)відновлення запорозької січі за участі колишніх козаків-задунайців.
г)економічне виснаження регіонів, що були найближчим тилом російської армії.
3. унаслідок яких подій стало можливе представництво українців у парламентах
австрійської імперії?
а)польського повстання 1830–1831
б)реформ імператриці марії-терезії
в)створення українських політичних партій у галичині
г)європейської революції 1848–1849 р
4. території яких губерній підросійської україни заштриховано на карті?
а )київська, чернігівська, харківська
б ) катеринославська, чернігівська, подільська
в ) волинська, катеринославська, подільська
г ) чернігівська, подільська, таврійська
5. доповніть твердження.
новоутворені ізмаїльський, акерманський, хотинський повіти зі здебільшого
українським населенням бессарабської області опинились у складі російської імперії
внаслідок…
а - російсько-турецької війни 1787–1791 рр.
б - російсько-турецької війни 1806–1812 рр.
в - російсько-французької війни 1812 р.
г - російсько-турецької війни 1828–1829 рр.
6. як називалася перша узагальнювальна праця з історії україни від найдавніших
часів і до кінця 18 ст. у 4-х томах дмитра бантиш-каменського?
а - «історія малої росії» б - «історія україни-руси»
в - «історія русів» г - «книга буття українського народу»
7. про яку книжку йдеться в джерелі?
«іян шашкевич хотів видати книжку, у якій були б вірші, казки, наукові розві
шашкевич з товаришами вирішили видати книжку в угорщині, де була вільніша цензура.
організатором цього заходу став яків головацький».
а - «вінок русинам на обжинки»
б - «відомість о руськім язиці»
в - «русалка дністрова»
г - «становище русинів в галичині»
8. доповніть твердження.
зібрання письменників, учителів, журналістів, дрібних службовців, юристів, студентів та
представників духовенства, що відбулося у львові 19 – 25 жовтня 1848 р., увійшло в
історію під назвою …
а - «руський собор» б - «галицько-руська матиця»
в - собор руських вчених г - слов’янський з’їзд
9. яка з пам’яток є зразком класицистичного стилю монументальної скульптури в
україні?
1 2
3 4
а - 1 б – 2 в – 3 г - 4
10. яке видання мало назву «основа»?
а - перший український політичний журнал, що виходив у женеві
б - перший український літературно-науковий щомісячний журнал, що виходив у
петербурзі
в - друкований орган київської громади в 1874–1875 рр.
г - перший український тижневик, від якого бере початок українська преса в галичині
11. у якому рядку правильно перелічено назви промислових центрів, пропущених у
твердженні?
на рубежі 19 – 20 ст. в українських землях сформувалися великі промислові центри: 1) __
вугільно-металургійний, 2) __ залізорудний, 3) __ марганцевий басейни та південнозахідний цукробуряковий район.
а - 1) донецький, 2) нікопольський 3) криворізький
б - 1) криворізький 2) донецький, 3) нікопольський
в - 1) донецький, 2) криворізький, 3) нікопольський
г - 1) катеринославський, 2) криворізький, 3) полтавський
12. яке твердження розкриває суть соціальних процесів у підросійській україні на
початку 20 ст.?
а - найшвидшими темпами пролетаріат формувався в північних та західних регіонах.
б - у вугільній і залізорудній промисловості переважали українськомовні робітники.
в - українська інтелігенція як соціальна група формувалася здебільшого із робітництва.
г - частка малоземельних і безземельних селян щороку збільшувалася.
13 яка з українських партій початку 20 ст. обстоювала національні ліберальнодемократичні ідеї?
а - українська соціал-демократична робітнича партія (усдрп)
б - українська соціал-демократична організація («спілка»)
в - українська демократично-радикальна партія (удрп)
г - українська народна партія (унп)
14. визначте особливості становища селян підросійської україни у 1910 – 1914 рр.
1 селяни обмежені у своєму праві залишати общину
2 посилення соціального розшарування селян
3 розвиток хуторського господарства
4 збереження зобов’язань перед колишніми поміщиками
5 отримання землі без викупу після ліквідації поміщицького землеволодіння
а - 1, 2 б - 1, 4
в - 2, 5 г - 3, 5
15. якої події/явища/процесу стосуються слова: хутір, відруб, селянський
поземельний банк?
а - виконання циркуляру столипіна про «инородческие» товариства
б - діяльність українців у і державній думі росії
в - проведення аграрної реформи п. столипіна
г - створення товариства українських поступовців
Предпосылки отмены крепостного права сложились еще в конце XVIII века. Все слои общества считали крепостной строй аморальным явлением, который позорил Россию. Для того чтобы встать в один ряд с европейскими странами, свободных от рабства, перед правительством России назрел вопрос об отмене крепостного права.
Основные причины отмены крепостного права:
Крепостничество стало тормозом в развитии промышленности и торговли, что препятствовало росту капитала и ставило Россию в разряд второстепенных государств;
Упадок помещичьего хозяйства из-за крайне неэффективного труда крепостных крестьян, что выражалось в заведомо плохом выполнении барщины;
Нарастание крестьянских бунтов указывало на то, что крепостной строй – это «пороховая бочка» под государством;
Поражение в Крымской войне (1853-1856 гг.) продемонстрировало отсталость политической системы в стране.
Первые шаги в решении вопроса об отмене крепостного права попытался сделать еще Александр I, но его комитет не додумался, как воплотить эту реформу в жизнь. Император Александр ограничился законом 1803 г. о вольных хлебопашцах.
Николай I в 1842 г. принял закон «Об обязанных крестьянах», по которому помещик имел право освобождать крестьян, давая им земельный надел, а крестьяне были обязаны нести повинность в пользу помещика за пользование землей. Однако этот закон не прижился, помещики не пожелали отпускать крестьян.
В 1857 г. началась официальная подготовка отмены крепостного права. Император Александр II велел учредить губернские комитеты, которые должны были разработать проекты по улучшению быта крепостных крестьян. На основании этих проектов редакционные комиссии составили законопроект, который был передан в Главный комитет на рассмотрение и учреждение.
19 февраля 1861 г. император Александр II подписал манифест об отмене крепостного права и утвердил «Положения о крестьянах, вышедших из крепостной зависимости». Александр остался в истории с именем «Освободитель».
1. Крестьянская реформа стала результатом компромисса между помещиками, крестьянами и правительством. Причем интересы помещиков были максимально учтены.
2. Условия освобождения крестьян изначально заключало в себе будущие противоречие и источник постоянных конфликтов между ними и помещиками.
3. Реформа предотвратила массовые выступления крестьян, хотя локальные имели место.
4.Были созданы условия для утверждения капиталистического уклада в экономике страны.
МИНУСЫ
1. Реформа непоследовательная, половинчатая, незавершенная.
2. Назревает необходимость проведения новой реформы.
3. Реформа не решила крестьянский вопрос.