1. Причини провалу в Україні плану форсованої індустріалізації:
а) виконанню плану перешкоджали зовнішньополітичні обставини, реальна загроза війни;
б) виконанню плану перешкоджали непередбачувані стихійні лиха;
в) нереальність показників плану індустріалізації, адміністративно-командні методи виконання;
г) саботаж населення, збройний опір, диверсії, «економічне шпигунство».
2. Мета більшовицької політики індустріалізації:
а) забезпечення часткового вдосконалення та розвитку промисловості, відбудова якої відставала від
відбудови сільського господарства;
б) завершення промислового перевороту, ліквідація ручної праці в промисловості;
в) перетворення СРСР з аграрної на індустріально розвинену державу, в економіці якої промисловість
відіграє провідну роль;
г) поставити промисловість на службу сільському господарству, щоб за випуском промислової
продукції випередити всі країни світу.
3. 1929 рік увійшов в історію під назвою:
а) рік великих досягнень;
б) рік великого перелому;
в) рік великого терору;
г) рік великого успіху.
4. Вкажіть причини форсованої колективізації українського села:
а) колгоспи швидко довели селянам свою ефективність;
б) масштабні репресії та голодомор змусили селян прийняти колгоспи;
в) українські селяни щиро вірили в ідеали комунізму і підтримували більшовиків;
г) форсована колективізація потрібна була владі для забезпечення промисловості сировиною, а
населення - продовольством.
5. Наслідки голодомору 1932-1933 рр.:
а) винищення селянства;
б) зламано опір селян колективізації;
в) повна русифікація селянства;
г) винищення справжнього господаря на селі.
6. Галузі економіки, в які направляли основні капіталовкладення:
а) важка промисловість;
б) легка і харчова промисловість;
в) сільське господарство;
г) переробка сільськогосподарської продукції.
7. Літературна назва періоду 20-х—30-х років :
а) «розбите відродження»;
б) «розвинуте відродження»;
в) «розстріляне відродження»;
г) «розтоптане відродження».
8. Причини згортання українізації:
а) відсутність кадрів для проведення українізації;
б) зникнення потреби у подальшому проведенні українізації, підтримці української мови та культури;
в) наявність націоналізму, який загрожував існуванню радянської влади в Україні;
г) проведення політики централізації та уніфікації суспільного життя в СРСР
Иконопись Во времена позднего Средневековья центром сосредоточения в России художников и ремесленников был Кремль, а точнее Оружейные палаты. Там трудились лучшие мастера архитектуры, живописи и других видов творчества. Несмотря на стремительное развитие искусства по всей Европе, живопись в России в 17 веке имела только один жанр - иконопись. Художники вынуждены были творить под неусыпным надзором церкви, которая всячески противилась любым нововведениям. Русская иконопись сформировалась под влиянием живописных традиций Византии и имела к тому времени четко сформировавшиеся каноны. Живопись, как и культура в России 17 века, была достаточно замкнутой в себе и развивалась очень медленно. Однако одно событие повлекло за собой полное реформирование иконописного жанра. При пожаре в 1547 года в Москве сгорело множество древних икон. Необходимо было восстанавливать утраченное. И в процессе главным камнем преткновения стал спор по поводу характера ликов святых. Мнения разделились, приверженцы старых традиций считали, что образы должны остаться символичными. В то время как художники более современных взглядов были за то, чтобы придать святым и мученикам большую реалистичность.
ВЗЯТО ИЗ ИНТЕРНЕТА!