Памятник это статуя чему-то или кому-то и было бы странно слышать его голос. Кто-то бы пугал я, кто-то смеялся, кто-то вспоминал что связано с памятником и грусти, и. д.. Памтяники могли бы рассказать что было раньше (если они стоят для памяти каково то события),шутки. Мы могли с ними говорит, проводить с ними время.
Я думаю, что эта с одной стороны плохо люди все разные и могут очень сильно испугаться, так же у них могла испортиться психика, а кто-то в это время мило разговаривал с памятником
Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (26 липня (7 серпня) 1819 Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, — 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії.
Автор першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення.
Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві[2], «одним із корифеїв нашої літератури»[3]. Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Писав українською та російською мовами.
Член Сербської академії наук та мистецтв (від 1892).
Если памятник мог говорить
Памятник это статуя чему-то или кому-то и было бы странно слышать его голос. Кто-то бы пугал я, кто-то смеялся, кто-то вспоминал что связано с памятником и грусти, и. д.. Памтяники могли бы рассказать что было раньше (если они стоят для памяти каково то события),шутки. Мы могли с ними говорит, проводить с ними время.
Я думаю, что эта с одной стороны плохо люди все разные и могут очень сильно испугаться, так же у них могла испортиться психика, а кто-то в это время мило разговаривал с памятником
Відповідь:
Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (26 липня (7 серпня) 1819 Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, — 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії.
Автор першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення.
Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві[2], «одним із корифеїв нашої літератури»[3]. Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Писав українською та російською мовами.
Член Сербської академії наук та мистецтв (від 1892).