1) Прочитайте отрывок статьи и ответьте на вопросы. ( ) «Области вместо округов были разделены на уезды во главе с уездными начальниками. Должности старших и волостных султанов, а также приказы были упразднены, причем киргизское (казахское – авт.) самоуправление было не только сужено, но и построено на других началах. Земли, занятые казахами, были признаны «государственной собственностью» и предоставлены им лишь в «бе общественное пользование».
1.Где и когда происходили описываемые автором события?
2. О каких событиях пишет автор исторического источника?
3. Каковы были последствия политики, о которой идёт речь в тексте исторического источника? Укажите не менее двух последствий.
4. Напишите обоснованный вывод о влиянии данных событий на политическое положение
Казахстана
2) Опишите изменения в экономике по каждой из указанных отраслей (не менее 2-х в каждой). ( )
Развитие горнодобывающей промышленности. 1.2.
Переработка сельскохозяйственного сырья. 1.2.
Строительство железных дорог. 1.2.
3) Назовите три генерал-губернаторств с указанием областей согласно реформе 1867 – 1868 годов. ( )
4) Запишите названия произведений поэтов эпохи «Зар заман» ( )
Мурат Монкеулы 1.2.___Дулат Бабатайулы1.2.___
5) Установите соответствие между историческими событиями и их описанием. ( )
ответы: 1.2.3.4.5.



​

Консерватизм - стремление сохранить старые обычаи, традиции. Консерватизм отстаивает такие принципы, как социальное неравенство, гражданское и человеческое достоинство, плюрализм,правовое гос-во, минимальные социальные гарантии, установление правопорядка, возврат к традиционным моральный устоям, гос. регулирование экономики

В либерализме основные идеи это - верховенство права, свобода идей и мыслей для каждого человека, ограничение государственной власти и церкви,равноправие всех людей и тд

Объяснение:

Найчастіше протестний рух селянства проявлявся у поданні скарг до державних інстанцій, масових втечах, фізичних розправах з поміщиками чи управителями їх маєтків, проявах колективної непокори тощо. Непосильний кріпосницький гніт, жорстоке поводження поміщиків, свавілля чиновників та адміністраторів – вся ця низка причин зумовлювала численні заворушення, котрі регулярно відбувалися в українському селі протягом усієї першої половини ХIX ст.

Антикріпосницька боротьба селянства характеризувалася широким спектром різноманітних проявів. Найчастіше кріпаки підпалювали поміщицькі садиби, псували реманент, вбивали поміщиків, їхніх управителів чи прикажчиків, відмовлялися виконувати панщину та розпорядження поміщиків, нерідко чинили збройний опір адміністрації маєтків, місцевим урядовцям і навіть урядовим військам. Всі ці форми боротьби проявлялись, як правило, у взаємозв’язку. Так, типовим було, коли, подавши скаргу, кріпаки очікували її розгляду в державних органах не виконували у цей час панщини, а внаслідок вжитих до них властями і поміщиками репресивних заходів вдавалися до відкритих форм опору. Підпали поміщицьких садиб і розправи над поміщиками часто супроводжувалися втечами їх учасників. Рятуючись від жорстокої кари, вони залишали свої оселі і тікали у віддалені та слабо заселені місцевості.

Объяснение: