Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]
XVI в
Письменность, просвещение
1.1564 – зарождение книгопечатания Иван Федоров. Первая книга – «Апостол»- 1564, «Часослов» - 1565, Псалтырь -1568.
2. Переписка И.Грозного с А.Курбским.
3. Начальные знания о солеварении, истории
литература
1. Сильвестр «Домострой»
2.А. Курбский «История о великом князе Московском»
3.Энциклопедический труд «Великие Четьи-Минеи» под рук. Макария
4. Филофей «Москва- Третий Рим»
5. Ермолай Еразм
« Повесть о Петре и Февронии»
6.Появление жанра публицистики (Иван Пересветов и Авраамий Палицын)
архитектура
1.Строительство Китай-города (Ф. Конь 1534-1538)
2. Стена Белого города( Ф. Конь. 1585-1593)
3. Новодевичий монастырь -1525 ( в честь взятия СмоленскаВасилием III)
4. Церковь Вознесения в Коломенском 1532 (в честь рождения Ивана Грозного)
5. Архангельский собор Московского кремля А.Фрязин ( 1505- 1509)
Усыпальница русских царей.
6. Казанский собор. Барма. Постник. 1555-1560. ( в честь взятия Казани Иваном IV)
7. Колокольня Ивана Великого Бон Фрязин.1505г
живопись
Иконопись Диони сия. ( 1440-1503) Успенский собор.
Строгановская школа живописи
Объяснение:
Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]