1. Составить рассказ от первого лица. (описать в каком городе вы жили, как вы были учеником за тем подмастерьем и, наконец, стали мастером.) “Как я стал мастером."
У галузі зовнішньої політики фашистська Італія висувала претензії на відродження Римської імперії. У Франції мали бути відібрані Савойя, Ніцца і Корсика, до складу Італії повинні були увійти о. Мальта та о. Корфу.
Аж до гітлерівського аншлюсу Австрії Муссоліні не відмовлявся від планів панування над цією країною, хоча реальні можливості італійської армії були мізерні. На Африканському континенті Італія претендувала на усю Східну Африку. Реально ж вдалося захопити Абіссінію, тобто сучасну Ефіопію, у 1936 р. та Албанію у 1939 р.
Європа була неприємно вражена тим фактом, що для ведення війни проти абіссінських тубільців фашисти не вагаючись використовували хімічні отруйні речовини (від ОР загинуло 300 тис. чоловік і ще 300 тис. від голоду та 15 тис. в концтаборах).
На пороге XVIII столетия перед российским самодержавием стояла, как было отмечено в предыдущей главе, огромной трудности и важности историческая задача: вывести страну из экономической стагнации, приобщить к передовым западноевропейским знаниям, опыту и технологии. Надо было, по словам С.М. Соловьева, "выдвинуть Россию в Европу и приобрести средства усиления и обогащения".
Годы, относящиеся к первой четверти XVIII в., были годами царствования Петра Великого (1689 - 1725 г.). В его нелегкой, бурной государственной деятельности ярко проявились два основных направления - военное и реформаторское. Как замечает Ключевский В.О., "Петр почти не знал мира: весь свой век он воевал с кем-нибудь... из 35 лет его царствования только один 1724-й год вполне мирно, да из других лет можно набрать не более 13 мирных месяцев. Выросло целое поколение, для которого главным в его сознании было то, что Русь непрерывно воюет - с турками, со шведами, с персами, даже сама с собой, с астраханцами, казаками.
Не случайно, поэтому, что война стала главным движущим рычагом преобразовательной деятельности Петра, военная реформа ее начальным моментом, а устройство финансов - ее конечной целью.
Петр осуществлял свою реформаторскую деятельность не по строгому, заранее разработанному плану преобразований, а отрывочными постановлениями, отдельными мерами между походами и военными заботами. Проводимые преобразования оформлялись законодательными указами, количество которых составило более 2,5 тыс.
держи на здоровье
Объяснение:
У галузі зовнішньої політики фашистська Італія висувала претензії на відродження Римської імперії. У Франції мали бути відібрані Савойя, Ніцца і Корсика, до складу Італії повинні були увійти о. Мальта та о. Корфу.
Аж до гітлерівського аншлюсу Австрії Муссоліні не відмовлявся від планів панування над цією країною, хоча реальні можливості італійської армії були мізерні. На Африканському континенті Італія претендувала на усю Східну Африку. Реально ж вдалося захопити Абіссінію, тобто сучасну Ефіопію, у 1936 р. та Албанію у 1939 р.
Європа була неприємно вражена тим фактом, що для ведення війни проти абіссінських тубільців фашисти не вагаючись використовували хімічні отруйні речовини (від ОР загинуло 300 тис. чоловік і ще 300 тис. від голоду та 15 тис. в концтаборах).
Годы, относящиеся к первой четверти XVIII в., были годами царствования Петра Великого (1689 - 1725 г.). В его нелегкой, бурной государственной деятельности ярко проявились два основных направления - военное и реформаторское. Как замечает Ключевский В.О., "Петр почти не знал мира: весь свой век он воевал с кем-нибудь... из 35 лет его царствования только один 1724-й год вполне мирно, да из других лет можно набрать не более 13 мирных месяцев. Выросло целое поколение, для которого главным в его сознании было то, что Русь непрерывно воюет - с турками, со шведами, с персами, даже сама с собой, с астраханцами, казаками.
Не случайно, поэтому, что война стала главным движущим рычагом преобразовательной деятельности Петра, военная реформа ее начальным моментом, а устройство финансов - ее конечной целью.
Петр осуществлял свою реформаторскую деятельность не по строгому, заранее разработанному плану преобразований, а отрывочными постановлениями, отдельными мерами между походами и военными заботами. Проводимые преобразования оформлялись законодательными указами, количество которых составило более 2,5 тыс.