1. Сравните социальный статус дружинников младшей и старшей дружин. Чье
социальное положение было более устойчивым, а влияние более значительным?
2.Как изменилась численность персональной дружины удельных князей с
наступлением периода феодальной раздробленности?
3.Существовало ли до ХІІІ в. (в раннем средневековье) на белорусских территориях
централизованное, военное обучение? На кого была возложена ответственность за
военно-физическое воспитание молодежи?

Аско́льд (давньоскан. Haskuldr, Höskuldr; — 860 — 882 напівлегендарний варязький[4] київський князь (860—882). Засновник Київського князівства в Наддніпрянщині[4].Роки правління: 830-ті — 882 Згадується у «Повісті временних літ». Правив разом із Діром. Здійснив у 860 році похід на Константинополь[4]. За візантійськими джерелами, охрестився близько 867 року[4], можливо, з певною кількістю дружинників; за переказами прийняв ім'я Миколай[5]. За повідомленням Никоновського літопису воював з волзькими болгарами та печенігами[4]. За літописними свідченнями убитий Олегом та його дружинниками-язичниками за Києвом, в районі Угорського урочища (сучасний Печерськ, Аскольдова могила). В Православній церкві України прославлений як мученик[6]. З князем пов'язують так званий «літопис Аскольда». Шведський історик Улоф фон Далін ототожнював Аскольда з Аслейком (давньоскан. Asleik Björnson (Diar)), сином шведського конунга Бйорна Залізнобокого, онуком легендарного вікінга Рагнара Лодброка[7]. Михайло Грушевський вважав, що Аскольд міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина[8]. Також — Осколд, Оскольд, Осколод[9].

Объяснение:Якобинская диктатура была революционной диктатурой третьего сословия, граждан. Её политика сводилась к трем основным направлениям:

* Тотальная война за освобождение Франции от иностранной интервенции;

* Чрезвычайные меры контроля над экономикой, ограничение цен, социальные меры;

* Террор, казни противников революции.

Как видим, для борьбы с экономическими трудностями использовалось государственное вмешательство в рыночную экономику, для борьбы с внутриполитическими проблемами - революционный террор, для борьбы с внешними врагами - освободительная война.