1 Свідченням того, що в Росії зростав антисемітизм, є:
а)Справа Дрейфуса
б)Справа Бейліса
в)Створення БУНДу
г)Відсутність великої кількості єврейських партій
2.чим закінчилась справа Бейліса
А) Повністю виправданий , жив в Україні боровся за права евреїв
Б) Засуджений і висланий з країни
В) Виправданий , але мусив їхати з країни
3.якого психіатра за на процес
А) Сікорського
Б) Бехтеряв
В) Бучинський
4Установіть хронологічну послідовність подій:
А справа «Бейліса»
Б початок столипінської аграрної реформи
В створення Товариства українських поступовців
Г третьочервневий переворот
а)Б Г В А
б)Б Г А В
в)Б А Г В
г)Б В А Г
5.Укажіть основні положення столипінської аграрної реформи:
а)Зберігалася селянська община, вона ставала найнижчою адміністративною одиницею.
б) До укладення викупної угоди з поміщиком селяни вважалися тимчасовозобов’язаними.
в)Селянину дозволялося отримати землю в приватну власність (хутір чи відруб).
г)Обмежувалися операції купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення
д) Поміщицькі землі викупалися Селянським банком з подальшим їх продажем селянам.
е)Селяни переселялися у малозаселені райони Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу.
є) Державні селяни прикріплювалися до військових поселень, створюваних на Півдні України.
6.Яке положення характеризує розвиток сільського господарства Наддніпрянської України на початку ХХ ст.?
а)аграрне перенаселення краю спричинило трудову міграцію сільських жителів
б)упроваджувалися передові методи обробітку землі
в) провідну роль у сільськогосподарському виробництві відігравало тваринництво
г)крупні поміщицькі латифундії втратили ключові позиції
7. Чи підтримав Шептицький німецьку окупацію
А) так і тому і був вбитий
Б) ні і був вбитий німцями
В) так , але потім переглянув свої погляди
Г) ні , але через Й.Сталіна і його обіцянку не прислідувати УГКЦ
8. Коли відбулася інтронізація митрополита Андрея Шептицького як глави Української Греко-Католицької Церкви:
а) 12 січня 1901 р.;
б) 14 січня 1901 р.;
в) 12 січня 1911 р.;
г) 14 січня 1914 р.
9. Чи допомагав А.Шептицький євреям у роки Другої світової війни
А) так але тільки тим що були груко-католиками
Б) ні , тільки українцям
В) так він врятував багатьох євреїв
10 у 1913 р. А. Шептицький заснував у Львові
а) українську церкву
б) Український музей
в) українську школу
11. На студентському з’їзді у Львові хто заявив про необхідність політичного відокремлення від Росії
А) Андрій Шептицький
Б) Андрій Коцко
В) Дмитро Донцов
12. як помер Шептицький
А) в тюрмі НКВД
Б) соєю смертю
В) вбив працівник НКВД
Дальнейшее «собирание» земель при Василии III. Во времена правления Василия III объединительная политика была продолжена. 1510 г. – полное присоединение Пскова и уничтожение псковской феодальной республики. 1521 г. – присоединение Рязани. 1514 г. – присоединение Смоленска. Главный итог правления Василия III – окончание процесса политического и территориального объединения русских земель и создание единого многонационального государства.
Значение образования русского централизованного государства.
1. Крупный прогрессивный шаг по сравнению с экономической и политической раздробленностью княжеств и земель.
2. Были созданы условия для дальнейшего экономического, политического и культурного развития страны; укрепление феодальных отношений.расширению международных связей русского государства.
защите от внешних врагов.
Поражение монголо-татар. Ход событий – начало октября 1480 года – русские и татарские (ордынские) войска стали друг против друга на Угре – притоке Оки. 11 октября 1480 года хан Ахмат увел свои войска с Угры.
Итоги «стояния на Угре». Иго Золотой орды, длившееся 240 лет, на Руси пало. Стояние на Угре показало мощь единого русского государства и дипломатическое искусство Ивана III.
Централизованная система управления. Для России конца XY – начала XYI вв. было характерно сочетание единства страны и разнообразия укладов и социальных отношений в прежде независимых землях. Местные князья становились наместниками Москвы.
Органы системы управления. Боярская дума – совещательный орган при великом князе. До середины XYI в. действовали два общегосударственных ведомства. Дворец – возглавлялся дворецким, ведавшим личными (дворцовыми) землями великого князя. После присоединения новых территорий к Москве появляются местные дворцы. Казна, возглавлявшая казначеями, была главным государственным хранилищем. В ней хранились не только деньги и драгоценности, но и государственный архив и государственная печать. Это была государственная канцелярия, руководившая и внешней политикой. В последствии из казны выделились главные органы отраслевого управления – приказы.
Разграничение функций государственных чиновников. Дьяки (первоначально – писцы) играли основную роль в складывавшемся аппарате власти, ведали делопроизводством. Наместники – властители уездов, на которые делилась страна. Волостели – властители станов и волостей, на которые делились уезды.
Слабость системы управления. Наместники получали управление территориями «в кормление» (вознаграждение за прежнюю службу в войсках, но не за исполнение административных и судебных обязанностей).
Первый свод законов единого государства 1497 г. – Судебник Ивана III. В нем была определена компетенция должностных лиц, были установлены процессуальные нормы, наказания. Законодательно был установлен Юрьев День – право ухода крестьян от землевладельца лишь за неделю до и неделю спустя 26 ноября;
Итоги централизации. Во II половине XY – первой трети XYI вв. в России установилась самодержавная монархия, в которой великому князю московскому принадлежала вся полнота политической власти. Однако разветвленный государственный аппарат еще не сложится, что на деле ограничивало возможности центральной власти.