1) «У мемуарах про причини, які вабили молодих жінок до військової служби, керівниця жіночої чоти О. Степанів зауважила так: “Це був порив молодості, бажання незвичайних пригод, нудьга буденщини, втеча від життєвих обов’язків. З іншого боку, жінки мали схильність до самопожертви, поклик виконати свій обов’язок перед народом, а також прагнення довести всьому світові, що здатні впоратися з будь-якою роботою”. 2) Австрійський журналіст Франц Мольнар у виданні «Neue Freie Presse» відзначав, що «одним із романтичних чудес війни», особливістю українських 21 військових формувань є те, що в їх складі є вдягнені в польову уніформу дівчата, які виконують військову службу нарівні з чоловіками. Та насправді жінки у військових умовах не відчували жодної підтримки ні від суспільства, ні від командування». (Джерело: Жіноча чота: 33 невідомі вояки в історії січових стрільців. http://www.uamodna.com/articles/zhinocha-chota-33-nevidomi-voyaky-v-istoriyisichovyh-striljciv/)
Про що пишуть очевидці подій? Яким було життя жінок-вояків?
1)высшим органом власти было Народное собрание
3)действовал выборный суд
5)была отменена оплата выборных должностей
Пояснения:
1) Высшим органом власти было Народное собрание — экклесия, в котором могли принимать участие все взрослые мужчины, имевшие права гражданства. 2) От участия отстранялись женщины, чужеземцы и рабы.
3) Судебные дела рассматривались в «суде присяжных» — гелиэе. Гелиэя состояла из 6 000 человек, которые выбирались по жребию. Эти 6 000 человек были разделены на 10 дикастериев, примерно по 500 человек в каждом (100 из них считались запасными). При рассмотрении дела оно рассматривалось определенным декастерием, причем из-за многочисленности судей подкуп был практически исключен.
4-5) Во времена расцвета афинской демократии для того, чтобы позволить беднейшим гражданам оторваться от работы и принимать участие в народном собрании, была введена плата за участие в экклесии в размере примерного дневного заработка ремесленника.