1(Убийца Юлия Цезаря, покончивший жизнь самоубийством в Македонии

2)Египетская царица, в годы правления которой Египет был покорен Римом

3)Друг и соратник Цезаря, управлявший восточными провинциями из Александрии Египетской

4)Римский полководец, разбивший египетский флот в 31 г. до н.э.

5)Мыс, около которого римский флот нанес поражение египетскому флоту

6)Почетное прозвище, которое переводится с латыни как "священный"

7)Личная гвардия римского императора

8)Друг Октавиана, покровитель поэтов

9)Знаменитый поэт "золотого века" римской литературы

10)Звание Октавиана, которое переводится как "Первый среди сенаторов

1658 в Гадячі за ініціативою гетьмана Івана Виговського між Польщею і Україною підписано договір, що передбачав утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації – Великого Князівства Руського. Воно складалось з Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств, а верховна влада в ньому, як військова, так і цивільна, мала належати гетьману, якого обиратимуть пожиттєво. За Гадяцьким договором законодавчу владу в Україні мали виконувати національні збори депутатів від усіх земель Князівства, судову – судовий трибунал з українським діловодством; фінанси, включаючи карбування монет, також передбачались самостійними. Армія мала налічувати 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманців. Щороку гетьман мав право подавати польському королю реєстр із 100 козаків кожного полку для нобілітації (надання шляхетства). Передбачалася також ліквідація Берестейської унії. В галузі культури передбачалось заснування в Україні двох університетів, розгалуженої мережі гімназій, шкіл, друкарень. Основні перетворення залишилися на папері, оскільки Сейм Речі Посполитої ратифікував договір у значно урізаному вигляді, скасувавши його головні положення. Ще під час переговорів з польською стороною Іван Виговський видав маніфест до народу, в котрому обгрунтував розрив України з Москвою, і розіслав його європейським урядам. Московія оголосила Виговського зрадником і у серпні 1658 року почала проти нього військові дії. Також антигетьманська опозиція розпалила в Україні громадянську війну і в 1659 році звела нанівець усі політичні й військові здобутки Виговського, змусивши його відмовитися від гетьманства, передавши булаву Юрію Хмельницькому.

Объяснение:

2 мая 1729 года в Польше родилась Екатерина 2, но при рождение ей дали имя София-Фредерика. Имя Екатерины Алексеевны пришло ей после христианского крещения, такое имя было выбрано Елизаветой Петровной и не случайно. Мать Елизаветы, т.е. Жена Петра 1, была Елизаветой Алексеевной. Именно в честь матери бывшей императрицы назвали Екатерину. В Россию её привезла мать, на сватовство. Екатерина должна была жениться на Петре 3, тогда он был будущим наследником престола. Петр не проявлял к Екатерине никого интересе и всячески пытался избегать её. Елизавете же Екатерина очень нравилась, ведь она очень любила читать и быстро усвоила Русский язык и безукоризненно крестилась, она очень почитала Русские и церковные традиции. После свадьбы у них долго не было детей, но потом у них родился первый сын Павел. Сразу же Елизавета лишила материнства Екатерину, и забрала мальчика себе на воспитание. У Екатерины было много любовников и даже ходили слухи, что Павел не сын Петра, ведь Пётр не мог иметь детей. Петр встречался с фрейлиной Екатерины-Воронцовой. Планировал сослать Екатерину в монастырь и жениться на Воронцовой. Но узнав его планы Екатерина сбежала со дворца ночью, в этом ей граф Орлов, кстати в то время у них уже был маленький сын. Вместе с графом Орловым Екатерина организовала дворцовый переворот и свергла с престола Петра. Народ был рад, ведь никто не любил Петра за его поведение и отношение к Русской культуре. Екатерина 2-Великая стала править Россией, но на престол она зашла незаконно.