1. Установіть хронологічну послідовність подій: ліквідація царською владою греко- католицької церкви на Правобережжі; повстання Чернігівського полку; Польське
повстання.
2. Складіть речення, використавши поняття, терміни та назви: «масони», «декабрис-
ти», «Любов до істини», «Південне товариство», «Товариство об’єднаних слов’ян».
3. Дайте відповіді на запитання: kk 1. Якими були наслідки Польського національно-
визвольного повстання для населення Правобережної України? kk 2. Які причини та
наслідки соціальних протестів селян? kk 3. Хто такий Устим Кармалюк, чим зумов-
лена його поетизація в усній народній творчості?
4. Поміркуйте, чому Т. Шевченко називав декабристів першими «благовісниками
свободи», пишучи про них:
А я полину на Сибір
Аж за Байкал; загляну в гори,
В вертепи темнії і в нори
Без дна глибокії, і вас,
Споборники святої волі,
Із тьми, із смороду, з неволі
Царям і людям на показ
На світ вас виведу надалі
Рядами довгими в кайданах...
5. Доведіть або спростуйте твердження: «Україна залишилася мертвим звуком у полі-
тичних програмах російських декабристів».
6. Про які події йдеться у фрагменті джерела? Де, коли вони відбувалися, чим завер-
шилися?
«Мужність солдатів похитнулася... Вигляд вбитих і поранених, відсутність С. Муравйова завда-
ли рішучого удару мужності повсталих чернігівців: вони, кинувши рушниці, побігли в різні боки.
Один ескадрон гусарів переслідував втікачів, які розсипалися полем; інший оточив офіцерів, які
залишилися на місці, що займала раніше колона, між пораненими і вбитими...» (І. Горбачевський)
7. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність твердження історика.
«Динаміка селянського руху віддзеркалювала зростання активності народних мас. Проте ця
активність не набула організованих форм, була локальною, не мала чіткого антисамодержавного
спрямування. За цих обставин селянський рух був скоріше одним з проявів кризи у суспільстві,
ніж реальною силою, здатною вивести суспільство зі скрутного становища» (О. Бойко).
Аттила - әйгілі Ғұн империясының әміршісі, шамамен 400 - 453 жылдары өмір сүрген. Оны Аттила деп сол кездегі латын тілінде, яғни Рим империясының мемлекеттік тілінде атағандықтан тарихта осы есім қалыптасты. Алайда оны әр халық әр түрлі атайды. Ғұн ордасымен тығыз байланыста болған герман тайпалары мен Скандинавия тарихында Этцель (Еtzеl), славяндарда Атыл, қазақ және басқа түркі халықтарында Еділ деген атпен белгілі. Бабамыздың есімінің түбірі Еділ өзенінің атауымен байланысты болуы мүмкін.
434 жылы Ғұн империясының билеушісі Руғила өлгеннен соң мемлекет билігі оның немере інілері Бледа мен Аттиланың қолына тиеді. Аттила 10 жылдай немере ағасы Бледамен бірге билік етеді. 445 жылдан бастап билікті өз қолына алады.
Аттиланың тұсында империя өзінің шарықтау биігіне көтеріледі. Шығыста - Кавказға, батыста Рейнге, солтүстікте - даниялық аралдарға, оңтүстікте - Дунайға дейінгі жерлер Ғұн империясының иелігіне айналады. Аттила әскері 447 жылы Фракия мен Иллирияны талқандап, Фермопил мен Константинопольге дейін жетеді. Қуатты Шығыс Рим империясына (Византия) жорық жасап, оны тізе бүктіреді. 451 жылы Галлияға басып кіреді. Мұның соңы тарихта бұрын болмаған үлкен қырғын, осы дәуірдің ұлы оқиғасы - Каталаун (Франция жерінде) шайқасына алып келеді. 452 жылы Италияны ойрандап, Падуя, Милан секілді қалаларын алады. Алайда ол Рим қаласын қиратпай, тек салық жинап кері кайтады. Еділ патшаның кезінде Ғұн империясы аумағын кеңейтіп, көркейе түскен. Қаншама халықтар мен қалалар Еділдің алдында бас иген. Осылайша Ғұн империясының даңқын аспанға шығарған жаужүрек Еділ қаған 453 жылы қайтыс болды. Оның денесі Тисса өзенінің арнасына жерленген. Аттиланың өлімінен кейін ғұн тайпалар одағы ыдырап, тарап кетті.
Жер қайысқан қолымен Еуропаны тізе бүктіріп, қол астына қаратқан бабамыз Еділ - Аттиланың есімі «адамзат тарихындағы ұлы адамдар - Александр Македонский мен Юлий Цезарь есімдерінің қатарында» аталады.
смотри
Объяснение:
3. а) К концу XVI в. в России насчитывалось примерно 220 городов.
б) Крупнейшим городом была Москва, население которой составляло около 100 тыс. человек
4. а) Слобода - Поселок или городской квартал в Русском государстве 11—17 вв. на государственной или частновладельческой земле, жители которого пользовались временными льготами в уплате налогов и отбывании других повинностей.
б) Ремесленники, занятые в сфере производства продовольствия, производящие одежду и обувь, Ремесленники, связанные с обеспечением разных сторон жизни и быта