1. Використавши додаткові джерела, порівняйте військові кар'єри американського генерала Д. Ейзенхауера та радянського маршала Г. Жукова.
2. Чому звільнення країн Східної і Центральної Європи від нацистів радянськими військами одні називають «визвольним походом», а інші-«новою окупацією»?
3. Чи можна чимось виправдати атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі?
Дуайт Ейзенхауер служив у піхоті до 1918 в різних військових таборах у Техасі і Джорджії.
Протягом Першої світової війни став 3-м у керівництві нового танкового корпусу
і отримав тимчасове звання підполковника в Національній Армії.
Після війни йому повернули попереднє звання капітана
(він отримав звання майора декількома днями пізніше)
перед переведенням у Форт Джордж Мід, Меріленд, де він залишався до 1922.
1922–1924 — служив у Зоні Панамського каналу під проводом генерала Фокса Коннера.
Навчався військовій історії та теорії.
Пізніше цитував величезний вплив генерала на його військові погляди.
У 1925–1926 відвідував командно-штабний коледж у Форт Лівенворті,
Канзас, а потім служив командиром батальйону у Форт Беннінг, Джорджія до 1927 р.
Далі служив у Американській комісії бойових пам'ятників,
навчався у воєнному коледжі армії Карлайль-Барракс (1928),
був виконавчим офіцером генерала Джорджа В. Мослі,
помічника військового міністра (1929—1933).
м1936 — отримав звання підполковника. Повернувшись у США,
у 1939–1941 рр. перебував на різних штабних посадах у Вашингтоні, Каліфорнії та Техасі.
З березня по грудень 1941 — начальник штабу 3-ї армії у Форті Сема Х'юстона в Техасі.
Після цього отримав звання полковника, а потім — бригадного генерала (вересень 1941).
Жуков Георгій Костянтинович народився в селі Стрелковщина Калузької губернії в родині
селянина Костянтина Артемовича Жукова (1851—1921).
Після закінчення трьох класів церковноприходської школи
(з похвальним листом) відданий в учні в кушнірську майстерню в Москві.
Працюючи у майстерні кушніра, закінчив вечірні курси,
що навчали у межах програми міського училища.
7 серпня 1915 року призваний до армії Російської імперії,був відібраний в кавалерію.
Після навчання на кавалерійського унтер-офіцера
в кінці серпня 1916 року потрапив на Південно-Західний фронт в 10-й Новгородський драгунський полк.
За захоплення німецького офіцера нагороджений Георгіївським хрестом 4-го ступеня.
У жовтні отримав важку контузію, після якої, внаслідок часткової втрати слуху,
направлений в запасний кавалерійський полк.
За поранення в бою удостоївся Георгіївського хреста 3-го ступеня.
Після розпуску ескадрону в грудні 1917 року повернувся до Москви,
потім в село до батьків, де довго хворів на спершу висипний,
а потім поворотний тиф, що затягнулось майже на півроку.
У Червоній Армії з серпня 1918 року.
Вступив 1 березня 1919 року в члени ВКП.
У травні-червні 1919 року в складі 1-ї Московської кавалерійської дивізії відправився на Урал,
брав участь у боях з козаками в районі станції Шипово.
У вересні-жовтні 1919 року брав участь в боях під Царицином.
В серпні 1920 року брав участь у боях з десантом Улагая під Екатеринодаром.
В грудні 1920 — серпні 1921 року брав участь у придушенні селянського повстання на Тамбовщині («антоновщіна»).
28 серпня 1939 року за розгром японських військ на Халхин-Голі комкор Жуков отримав звання Героя Радянського Союзу.
З червня 1940 року по січень 1941 року командувач військами Київського особливого військового округу (КОВО).
12 січня 1941 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Чернівецького сільського виборчого округу Чернівецької області.
Объяснение:
ответ на первый вопрос