VIII-IX ғасырларда Византияны иконға қарсы күрес әлсіретті. Ол күрес халық бұқарасының шіркеу байлығына, дінбасыларының бұзылғандығына қарсы наразылығын білдірді. 843 жылы иконға табынушылық кайта қалпына келтірілді. Сөйтіп, иконға қарсы күрес нәтижесіз аяқталды.
VII ғасырдың аяғында Византия васислевстерінің қолында Юстиниан тұсындағы державаның үштен бірі ғана қалды. Осы кезде Византия құл иеленуші империядан феодалдық мемлекетке айнала бастады. Империядағы феодалдық қатынастар Х-ХІІ ғасырларда түпкілікті орнады
Організація влади і суспільства в Русько-українських землях, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському та Польському королівстві суттєво відрізнялася одне від одного.
У Русько-українських землях владу здійснювали князі, які були головними представниками держави. Право на успадкування трону належало до династії Рюриковичів. У цих землях існувала боярська верхівка, яка мала значний вплив на прийняття важливих рішень у державі. Більшість населення складалася зі селян, які були піддані князю та боярам.
У Кримському ханстві влада належала хану, який був обраний з числа племінників попереднього хана. В основі суспільства Кримського ханства були кочівницькі степові народи, такі як кримські татари.
У Великому князівстві Литовському влада належала великому князю, який був головою держави. Він займався прийняттям важливих рішень і очолював військо. Велика увага приділялася також діяльності сейму - законодавчого органу, який зібрав представників різних соціальних верств держави. Суспільство Литовського князівства складалося зі шляхти, міщан та селян.
VIII-IX ғасырларда Византияны иконға қарсы күрес әлсіретті. Ол күрес халық бұқарасының шіркеу байлығына, дінбасыларының бұзылғандығына қарсы наразылығын білдірді. 843 жылы иконға табынушылық кайта қалпына келтірілді. Сөйтіп, иконға қарсы күрес нәтижесіз аяқталды.
VII ғасырдың аяғында Византия васислевстерінің қолында Юстиниан тұсындағы державаның үштен бірі ғана қалды. Осы кезде Византия құл иеленуші империядан феодалдық мемлекетке айнала бастады. Империядағы феодалдық қатынастар Х-ХІІ ғасырларда түпкілікті орнады
Організація влади і суспільства в Русько-українських землях, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському та Польському королівстві суттєво відрізнялася одне від одного.
У Русько-українських землях владу здійснювали князі, які були головними представниками держави. Право на успадкування трону належало до династії Рюриковичів. У цих землях існувала боярська верхівка, яка мала значний вплив на прийняття важливих рішень у державі. Більшість населення складалася зі селян, які були піддані князю та боярам.
У Кримському ханстві влада належала хану, який був обраний з числа племінників попереднього хана. В основі суспільства Кримського ханства були кочівницькі степові народи, такі як кримські татари.
У Великому князівстві Литовському влада належала великому князю, який був головою держави. Він займався прийняттям важливих рішень і очолював військо. Велика увага приділялася також діяльності сейму - законодавчого органу, який зібрав представників різних соціальних верств держави. Суспільство Литовського князівства складалося зі шляхти, міщан та селян.