1.Вспомни год начала Великой французской революции, год третьего раздела Речи Посполитой. Сколько лет между этими событиями?
В ответ запиши полученное число.
2.Во второй половине XVIII века России пришлось дважды воевать с Турцией. Известно начало первой войны 1768 и конец второй войны 1791 год. Причем продолжительность каждой из этих войн кратна двум, но не больше 10. Первая война длилась дольше второй на 1/2. Определите мирное время между войнами.
В ответ запиши полученное число.
3.К дате окончания правления Людовика XVI прибавьте дату взятия королевской тюрьмы-крепости во Франции. К получившейся сумме прибавьте количество разделов Речи Посполитой.
Вычислите среднее арифметическое.
ответ округлите до целых и запишите цифрами.
4.Найти разность последнего года правления Жуана V (Португалия) и начала правления Марии I Благочестивой, разделить на три. К частному прибавить дату первого раздела Речи Посполитой.
В ответ записать получившееся число.
ответ:Найдавнішу докладну відомість про хрещення українського народу, яку знаходимо в нашій літературі, подає нам так званий Початковий літопис - пам'ятка початку XII ст., що була писана десь більш як по ста роках по охрещенні нашого народу. Цей літопис (звичайно зветься Літопис Нестора, але Нестор, певне, не писав його) докладно розповідає про охрещення князя Володимира та українського народу; літописне оповідання, стало в нас класичним - воно довго панувало в нашій науці та літературі, а в школі та серед широкого загалу панує ще й тепер.
І тільки 1871 р. відомий професор Московської духовної академії Євген Євстигнійович Голубинський в "Журнале Министерства народного просвещения" за 1871 р., а потім 1880 р. в праці "История Русской Церкви", т. І (друге видання вийшло в 1901 р. в московських "Чтениях") піддав літописне оповідання про хрещення українського народу суворій, але чисто науковій критиці; Голубинський непохитно довів, що літописне оповідання - це пізніша вставка до нашого Початкового літопису (таких пізніших вставок у літопису багато).
Голубинський влучно й науково розбив майже все оповідання літописця як таке, що не відповідає правді, і замість нього подав своє, що спирається головним чином на писання двох письменників XI віку, що писали за часу сина Володимирового - князя Ярослава Мудрого, мниха Якова ("Похвала" князю Володимиру та "Сказание" про смерть мучеників Бориса й Гліба) та Нестора ("Чтение" про страстотерпців Бориса та Гліба); Яків та Нестор жили ближче до Володимира Великого і тому могли знати події охрещення ліпше за літописця, що писав пізніше.
Знамените "хрещення Русі", яке започаткувало православну цивілізацію на теренах України, було викликано цілим комплексом факторів:
Політичні передумови: Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність. Спроба досягти цієї мети за до створення єдиного пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном не призвела до подолання племінного сепаратизму та посилення княжої влади. Надії Володимира в даному випадку покладались, очевидно, на те, що бог блискавок вважався головним в дружинному середовищі. Але тільки єдинобожжя могло згуртувати державу і освятити авторитет одноосібної княжої влади.
Объяснение:
Численность украинцев, живших на территории Российского государства, взросла в 18 в. За счёт включения в него Правобережной Украины. Белорусский народ в результате разделов Польши почти полностью вошёл в состав России.
В отношении Левобережной Украины все правители России, начиная с Петра 1, проводили политику ограничения самоуправления. В 1764 г. Было окончательно ликвидировано гетманское правление, управление стало осуществляться через Малороссийскую коллегию. Украинское дворянство было уравнено в правах с русским, а украинские крестьяне теперь стали крепостными, как и их русские собратья.
Объяснение:
Многие земли, конфискованные у политических противников центральной власти, были розданы русским помещикам, генералам и вельможам. Им были переданы и государственные крестьяне, а также земли и крестьяне католических монастырей. Однако здесь были сохранены как традиционные привилегии городского населения, так и местные церковные приходы.