1. Як Болгарське царство припинило своє існування? 2.Які факти свідчать про піднесення Чехії за часи Карла 4-ого Люксембургського. 3.Проти чого виступав Ян Гус? 4.Визначити поняття та персоналії: гуситськи війни, таборити, чашники, Ян Жижка.
Козацькі літописи — історико -літературні твори 2-і половини XVII середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії і важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів —літературна, близька до народнорозмовної.
Літопис — історико-літературний твір У Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писали переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.
Ура́рту (Арара́т, Биайнили, Ва́нское ца́рство, урартск. KURbi-a-i-na, арм. Ուրարտու, тур. Urartu, перс. اورارتو) — древнее государство в Юго-Западной Азии, располагавшееся на территории Армянского нагорья (современные Армения, восточная Турция, северо-западный Иран и Нахичеванская АР Азербайджана) и занимавшее главенствующее положение среди государств Передней Азии в первой четверти I тысячелетия до н. э. В первой половине VIII века до н. э. Урарту взяло верх над своим постоянным соперником — Ассирией[1]
Историческое государство
Урарту
Urartu 743-ru.svg
Урарту в период наибольшей территориальной экспансии в 743 г. до н. э.
— 590 до н. э.
Столица
Арзашкун, Тушпа
Язык(и)
Урартский, хурритский, лувийский, протоармянский
Официальный язык
урартский язык
Commons-logo.svg Медиафайлы на Викискладе
Существование Урарту как союза племён документально подтверждено с XIII века до н. э., как государства — с IX века до н. э. Урарту прекратило существование в VI веке до н. э.
Государство Урарту оказало сильное культурное влияние на страны, расположенные в северной части Передней Азии и в Закавказье, являлось посредником в связях между государствами Востока и населением Северного Кавказа и Причерноморья[1].
Племена, населявшие Урарту, участвовали в этногенезе армян[2][3].
Объяснение:
Козацькі літописи — історико -літературні твори 2-і половини XVII середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії і важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів —літературна, близька до народнорозмовної.
Літопис — історико-літературний твір У Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писали переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики. В інших християнських країнах подібні давні твори мають назву «хроніки», які писалися, як правило, латиною.
Урарту (значения).
Ура́рту (Арара́т, Биайнили, Ва́нское ца́рство, урартск. KURbi-a-i-na, арм. Ուրարտու, тур. Urartu, перс. اورارتو) — древнее государство в Юго-Западной Азии, располагавшееся на территории Армянского нагорья (современные Армения, восточная Турция, северо-западный Иран и Нахичеванская АР Азербайджана) и занимавшее главенствующее положение среди государств Передней Азии в первой четверти I тысячелетия до н. э. В первой половине VIII века до н. э. Урарту взяло верх над своим постоянным соперником — Ассирией[1]
Историческое государство
Урарту
Urartu 743-ru.svg
Урарту в период наибольшей территориальной экспансии в 743 г. до н. э.
— 590 до н. э.
Столица
Арзашкун, Тушпа
Язык(и)
Урартский, хурритский, лувийский, протоармянский
Официальный язык
урартский язык
Commons-logo.svg Медиафайлы на Викискладе
Существование Урарту как союза племён документально подтверждено с XIII века до н. э., как государства — с IX века до н. э. Урарту прекратило существование в VI веке до н. э.
Государство Урарту оказало сильное культурное влияние на страны, расположенные в северной части Передней Азии и в Закавказье, являлось посредником в связях между государствами Востока и населением Северного Кавказа и Причерноморья[1].
Племена, населявшие Урарту, участвовали в этногенезе армян[2][3].