1. Які держави заснували вікінги на Скандинавському півострові в XXI ст.? A Данія, Норвегія, Нівеція
б Англія, Ірландія, Шотландія
в Арагон, Кастилія, Португалія
ГВенеція, Генуя, фторенція
2. Під час якого Хрестового походу відбулося події, описані в уривку а історичного дже
реаl «Кілька разів кидалися хрестоносці на emiни [Срусалима]. Але арабські стрілен
ці. etdеани геть франків. У їхні дерев'яні башти летіли снаряди 1 ерецьким вогнем.
Врешті реші перевага все таки схилилася на бік хрестоносців. З тріумфуючими ви
уками вони заповнили вулиці міста?
А першого
б Третього
в Другого
ГЧетвертого
3. На схемі відображено структуру станово представницького
Кароль
органу влади
A Biaarriйської імперії
б Англії
в Франції
Tazama ople
Г Арабського халіфату
4. Яку реформу здійснив король Філіпn IV Красивні для форму
вання централізованої держави у Франції?
А рішуче заборонив міжусобні піни у королівському домені Палата общин
б розпочав заміну рицарського ополчення найманим військом
в скликав станово-представничний орган законодавчої влади
г наказав переписати усі землі в державі для збирання податків
5. Укі події історії Середньовіччя відображено
на поданих ілтин тряніях?
A Столітно війну Англії та Франції
б нормальнее заснованиях Англии
в походи вікінгів на Західну європу
Г Хрестові походи на Великий Схід
6. Які поняття, терміни, імена історичних діячів потрібно використовувати, характери
тузои гуевільна політичній розвиток середньовічної Англії?
А «Золота булла, Фрідріх II Штауфен, рейхстаг
б вікінги, кіріс Рудня, нормандські завоювання
в Генрі плантагеіtет, парламент, війна
толые
Г королівство Кастилін, Реконсlета,
«Фернандо 1
7. У якому роtі утворилася середньовічна державі,
територію якої антри хонано на картосхемі
а 800р.
б 843р.
в 962р.
г 988р.
Колумб первым из достоверно известных путешественников пересёк Атлантический океан в субтропической и тропической полосе северного полушария и первым из европейцев ходил в Карибском море и в Саргассовом море[2]. Он открыл и положил начало исследованию Южной и Центральной Америки, включая их континентальные части и близлежащие архипелаги — Большие Антильские (Куба, Гаити, Ямайка и Пуэрто-Рико), Малые Антильские (от Доминики до Виргинских островов, а также Тринидад) и Багамские острова.
Первооткрывателем Америки для европейцев Колумба можно назвать с оговорками, ведь ещё в Средние века на территории Северной Америки бывали европейцы в лице исландских викингов (см. Винланд). Но, поскольку за пределами Скандинавии сведений об этих походах не было, именно экспедиции Колумба впервые сделали сведения о землях на западе всеобщим достоянием и положили начало колонизации Америки европейцами.
Всего Колумб совершил 4 плавания к берегам Америки:
Первое плавание (3 августа 1492 — 15 марта 1493).
Второе плавание (25 сентября 1493 — 11 июня 1496).
Третье плавание (30 мая 1498 — 25 ноября 1500).
Четвёртое плавание (9 мая 1502 — 7 ноября 1504).
Парфия патшалығы – Каспий теңізінің оңтүстік мен оңтүстік-шығысында б.з.б. 250 ж.ш. пайда болған ежелгі мемлекет; б.з. 3 ғасырдың 20 жылдарына дейін өмір сүрді.
Парфия жауынгері
Б.з.б. 250 ж.ш. сақтардың көшпелі парн (дах) тайпалары Парфияға басып кірді. Парндардың басшысы Аршақ (Аршақ әулетінің негізін қалаушы) Парфия патшалығының бірінші патшасы болды. 209 ж. Селевки патшасы Антиох ІІІ Парфияны өзіне бағындырды. Сыртқы саясатта Парфия патшалығы өзінің шекаралас көршілері батыста Селевки әулетімен және Риммен, шығыста Грекия-Бактриямен және көшпелі тайпалармен қарым-қатынас орнатты.
Митридат І тұсында б.з.б. 170 ж.ш. – 138/137 ж. Парфия патшалығының шекарасы шығыста Бактрия және батыста Селевки әулетінің бұрынғы иелігіндегі жерлерде б.з.б. 2 ғасырда пайда болған ұсақ мемлекеттер есебінен ұлғая түсті. 161-155 ж. Мидияны, Месопотамияның батыс бөлегін, 141 жылы Селевкияны бағындырды, кейіннен Сузамен қоса Элимаиданы алды. Парфия патшалығы бүкіл Иран мен Месопотамияны түгел дерлік қамтыды. Парфия патшалығы сақтармен және өз үстемдігін қайта орнатуға соңғы рет әрекет еткен Селевки шығыста Парфияның солтүстік аймақтарын ойрандап, оңтүстікте Дранганды басып алды. Парфия патшалығы Қытаймен дипломатикалық қатынас орнатып отырды. Б.з.б. 40 жылдар қарсаңында Парфия патшалығы Кіші Азия мен Сирияны түгел жаулап алды, римдіктердің шығыс Жерорта теңізіндегі иелігіне қауіп төндірді. Парфия патшалығының мемлекет құрылымында парндардың рулық дәстүрлері мен Парфияның өзіндік басқару жүйесі ұштасып жатты. Парфия патшалығы Ардашир Папакан негізін қалаған Сасани әулеті төңірегіне топтасқан жаңа күштердің соққысы нәтижесінде 224 жылы құлады.[1]
Объяснение: