1. Якої мети прагнув досягти Іван IV, починаючи Лівонську війну? Чому бояр- ство не підтримувало політику царя? 2. Чому наприкінці правління Івана ІV Московська держава виявилася розоре- ною? 3. Чи передає назва «Смутний час» атмосферу в Московському царстві на початку XVII ст.? Аргументуйте свою думку. 4. За яких обставин Петро став єдиновладним правителем Московської держави? 5. З якою метою цар Петро І організував Велике посольство? 6. Назвіть основні реформи Петра I у внутрішній політиці країни.

ох... помню этот во я его решала в школе)))цель:зделать так,чтобы у всех были одинаковый размер участка и что бы богатые не отбирали у бедных участки

Гракх предложил народному собранию и сенату принять закон о земельной реформе. Римская знать столетиями пользовалась землями, принадлежавшими всем римлянам, и богатела. Тиберий Гракх предложил вернуть эти земли государству и затем разделить их между римскими гражданами, неимущими крестьянами.

Народное собрание приняло этот закон. Для его осуществления была создана комиссия, которую возглавил Тиберии Гракх. В нее вошел его брат Гай. Дела комиссии продвигались не Знатные римляне сопротивлялись осуществлению закона. Для защиты Гракхов был образован отряд из сторонников Тиберия. Через год Тиберии Гракх вновь был выдвинут кандидатом на трибунские выборы.

удачи))

Характерним для української культури XVIII ст. був процес "вимивання" високоосвічених людей і представників української культури з національного середовища. Українці обіймали високі пости в Росії: від церковних ієрархів до вихователів царської сім'ї, від ректорів вищих навчальних закладів до різних державних адміністраторів.

Вагомий внесок українці зробили у розвиток російської архітектури XVIII ст. У стилі українського бароко вони спорудили храми у Філях, Ізмайлово, Новодівичому монастирі. Випускник Києво-Могилянської академії українець І. Зарудний плідно працював архітектором у Москві й Петербурзі. Український скульптор, уродженець Чернігова І. Мартос створив відомий пам'ятник Мініну і Пожарському на Красній площі в Москві.

У середині XVIII ст. освіта тництво на Лівобережній Україні перебували на вищому рівні, ніж у Росії. Початкову освіту здобували у школах при церквах і монастирях, середню - у колегіумах Чернігова, Переяслава, Харкова. З кінця XVIII ст. в Україні почали діяти перші професійні школи: шпитальна в Єлісаветграді (сучасний Кіровоград), артилерійська школа і штурманське училище в Миколаєві.

Освітнім центром довгий час залишалася Києво-Могилянська академія. Однак починаючи з середини XVIII ст. Академія переживає кризу. Тісно пов'язана з церквою і укомплектована викладачами - представниками духівництва, основну увагу Академія приділяла таким предметам, як теологія, риторика, філософія. Через релігійну орієнтованість і традиціоналізм у навчанні вона ставала нецікавою для молоді.

На відставання Києво-Могилянської академії від вимог часу зауважували передові українські кола. У 60-ті роки XVIII ст. вони неодноразово зверталися до Катерини II з проханням відкрити в Україні університет (Московський університет відкрився в 1755 р.), причому на базі Академії з огляду на те, що вона виникла на основі світської школи. Та цьому проекту не судилося здійснитися, позаяк політика самодержавства була спрямована на викорінення української самобутності. У 1814 р. Академія припинила діяльність як світський навчальний заклад.