1. З’ясуйте, ким був автор документа; узагальніть, про що йдеться в поданому уривку; зробіть висновок щодо часу описаних подій. 2. Визначте, як автор розповіді ставиться до історичних діячів та подій, що їх описано; поміркуйте, навіщо він свідчить про події; з’ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться.
3. Поясніть, у чому цінність джерела особисто для вас; стисло висловіть своє ставлення до описаних подій і діячів.
ДОКУМЕНТ 1
«Четвертого вересня (1965 р. - Авт.) мала бути прем’єра “Тіней забутих предків”. І ми вирішили, що це якраз єдина нагода перед публікою сказати про арешти. Нас кілька чоловік було. Я пригадую, була Михайлина Коцюбинська, був Юрій Бадзьо, я... Не пригадую, хто ще був. У досить вузькому колі ми говорили, що і як треба зробити, і вирішили, що я виступлю і скажу, оголошу про це. Оце, власне, весь задум. Нічого далі. Бо завдання полягало в тому, щоб просто сказати людям, що отаке відбувається, щоб люди знали.
Я не значився в числі офіційних ораторів, але, думаю, що я по слова, оскільки я був до цього колективу творців “Тіней забутих предків” досить близький, з усіма знайомий був, я думав, що мені природно буде виступити і подякувати їм, і щось від себе також сказати, підозри великої не викличе. Так воно, власне, і виправдалось. Я з букетом квітів вийшов... а потім став і сказав, що, товариші, в той час, як таке свято мистецтва в нас, в той час відбулися і трагічні події, гіркі. В Україні відбулися арешти, арештовані ті, ті й ті...
Тільки я почав говорити, включили сирену, стали глушити, на мене директор клубу кинувся, почав зіштовхувати мене зі сцени. І в цей час піднявся Василь Стус. Я абсолютно стопроцентно запевняю, що це чисто спонтанний був його рух. Це не було заплановано. І він крикнув, що всі, хто протестує проти арештів, встаньте, чи встати. Кілька спочатку людей піднялися, потім більше, потім більше. Але не всі. Десь так половина піднялася залу, а половина сиділа.
Треба сказати, що це взагалі небувале було явище, небувала подія. По суті, це перший за роки, ну, якщо не за всі роки радянської влади, то десь, напевне, починаючи з тридцятих років, це перший такий публічний протест був проти політичних арештів» (з інтерв’ю Івана Дзюби про Василя Стуса).
» 1. Чому виголошений на публічному заході заклик: «Усі, хто проти арештів, встаньте...» І. Дзюба характеризував як «перший, починаючи з тридцятих років, публічний протест проти політичних арештів»? Чому цей заклик можна потрактувати як виклик системі? » 2. У чому його невідповідність ідеологічним лозунгам доби?
Речной транспорт был более удобным, дешевым и безопасным. Причем в средневековье использовались не только крупные реки, но и маленькие речки и даже речушки, по нашим теперешним представлениям совершенно не судоходные. Транспортировка грузов велась в баржах и на других суднах самого разного размера, вплоть до простых лодок; их тянули впряженные в бечеву лошади. Иногда судна достигали и больших размеров; такими были, например, рейнские и мозельские лихтеры для перевозки австрийской руды грузоподъемностью в несколько сот тонн. Речная сеть охватывала всю территорию Европы, но переход из бассейна одной крупной реки в другую представлял большие трудности, для преодоления этого уже с XI в. стали строить каналы.
Морской транспорт был наиболее дешевым. По подсчетам некоторых современных исследователей, транспортировка тканей по морю обходилась всего в 2% от стоимости груза, по суше же — в 15-20%. Конечно, перевоз более громоздких и дешевых товаров обходился дороже (зерна, например, в 15%, квасцов в 33%), но все равно он был более выгоден, чем сухопутный вариант, при котором нередко накладные расходы в полтора раза превышали первоначальную стоимость товара.