1. Згадайте, в чому різниця між монархічною та республіканською організаціями управління. Наведіть приклади з історії стародавнього світу та середньовіччя.
…А се — мізерного слабого ума мойого поучення. Послухайте мене, якщо не все прийміте, то хоч половину… Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте й подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо хто і буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської. …Паче всього — гордості не майте в серці і в умі. …Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться… На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. …Бережіться брехні, і пияцтва, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. …недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте.
В 1097 г. состоялся съезд русских князей в г. Любече.
Любечский съезд провозгласил принцип наследования князьями земель своих отцов. Это решение констатировало наличие нового политического строя на Руси - наступала эпоха удельных княжеств, т. е. эпоха децентрализации, когда княжества фактически были независимы друг от друга.
Это означало политический распад Древнерусского государства.
1356 г. - в Священной Римской империи принят законодательный акт под названием Золотая Булла.
Текст документа, составленный на латыни, был утвержден императором Карлом IV Люксембургским. Действие буллы прекратилось с окончанием существования империи (1806 год) .
Карл IV, озабоченный более всего укреплением своей власти в Чехии и расширением личных владений, закрепил политический распад империи, издав в 1356 году «Золотую буллу» . Булла признавала полный суверенитет князей в их владениях, узаконивала войны между феодалами, вновь запретила союзы городов.
Булла регламентировала избрание германского короля (императора) коллегией семи имперских курфюрстов (архиепископов Майнца, Трира и Кёльна, короля Чехии, Рейнского пфальцграфа, герцога Саксонии и маркграфа Бранденбурга) и определяла права этих курфюрстов. Ведущая роль в рейхстаге отводилась архиепископу Майнцскому. Кроме того, булла запрещала разделение территорий курфюршеств.
джерело: "Повчання дітям Володимира Мономаха"
Объяснение:
Повністю:
…А се — мізерного слабого ума мойого поучення. Послухайте мене, якщо не все прийміте, то хоч половину… Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте й подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо хто і буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської. …Паче всього — гордості не майте в серці і в умі. …Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться… На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. …Бережіться брехні, і пияцтва, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. …недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте.
В 1097 г. состоялся съезд русских князей в г. Любече.
Любечский съезд провозгласил принцип наследования князьями земель своих отцов. Это решение констатировало наличие нового политического строя на Руси - наступала эпоха удельных княжеств, т. е. эпоха децентрализации, когда княжества фактически были независимы друг от друга.
Это означало политический распад Древнерусского государства.
1356 г. - в Священной Римской империи принят законодательный акт под названием Золотая Булла.
Текст документа, составленный на латыни, был утвержден императором Карлом IV Люксембургским. Действие буллы прекратилось с окончанием существования империи (1806 год) .
Карл IV, озабоченный более всего укреплением своей власти в Чехии и расширением личных владений, закрепил политический распад империи, издав в 1356 году «Золотую буллу» . Булла признавала полный суверенитет князей в их владениях, узаконивала войны между феодалами, вновь запретила союзы городов.
Булла регламентировала избрание германского короля (императора) коллегией семи имперских курфюрстов (архиепископов Майнца, Трира и Кёльна, короля Чехии, Рейнского пфальцграфа, герцога Саксонии и маркграфа Бранденбурга) и определяла права этих курфюрстов. Ведущая роль в рейхстаге отводилась архиепископу Майнцскому. Кроме того, булла запрещала разделение территорий курфюршеств.
Объяснение: