12. Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ» й дайте відповіді на запитання.
«Представився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, наставив він синів
своїх, сказавши їм: «Я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви есте
брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас
покорить він вам противників під
вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті
жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите... Тое.
слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я,
замість себе,
Київ, найстаршому синові
своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь
його, як ото слухались
ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяслав,
а Ігорю — Володимир, а В'ячеславу — Смоленськ».
До чого закликав князь Ярослав Мудрий своїх синів?
Чим це було зумовлено?
Які наслідки для подальшого розвитку Русі-України мало запровадження нового порядку
престолонаслідування?
Солон был архонтом и за это время провёл ряд реформ.Во-первых он отменил долги, было отменено рабство за долги.Он поддержал оливководство и ремесленников. Провёл денежную реформу, что внешней торговле.Всех граждан он разделил на 4 разряда в зависимости от их дохода. Представители самого низшего разряда не могли занимать должности и участвовали лишь в работе собрания и суде присяжных Им был учреждён Совет четырёхсот, в который входили представители всех разрядов. Также запрещалось иметь земли выше нормы. Таким образом мы видим , что Солон проводил реформы в интересах простых граждан, ущемляя аристократию, поэтому были недовольны и аристократия, и народ, потому что люди считали реформы недостаточными . И Солон решил уехать на время из государства
Юстиніан I народився близько 482 або 483 рр. , в м. Таурісий (Верхня Македонія), помер 14. 11. 565, в м. Константинополі, імператор Візантії (Східної Римської імперії) з 527. Юстиніан походив з селянської родини. Здобув освіту завдяки своєму дядьку - імператору Юстину I; будучи наближеним їм до імператорського двору, здійснював великий вплив на державні справи. Вступивши на престол, прагнув відновити Римську імперію в її колишніх межах, її минулу велич. Юстиніан I спирався на середн землевласників і рабовласників, шукав підтримку у православної церкви; прагнув обмежити домагання сенаторської аристократії. Велику роль в державній політиці відігравала дружина імператора Феодора. У правління Юстиніана I було проведене кодифікування римського. В цілому його законотворча діяльність була спрямована на встановлення необмеженої влади імператора, на зміцнення рабовласництва, захист права власності. Централізації держави сприяли реформи Юстиніана I. Протягом 535-536 рр. - були укрупнені адміністративні округи, в руках їх правителів зосереджена цивільна і воєнна влада, впорядковані і посилені державний апарат, армія
Під контроль держави були поставлені ремесло і торгівля. При Юстиніані I посилився податковий гніт. Жорстоко переслідувалися єретики. Юстиніан I стимулював грандіозне будівництво: споруджувалися військові укріплення для оборони від вторгнень варварів, відбудовувалися міста, в яких споруджувалися палаци і храми (у Константинополі був побудований храм святої Софії). Юстиніан I проводив широку завойовницьку політику: у варварів були відвойовані захоплені ними області Західної Римської імперії (у 533-534 Північна Африка, Сардинія, Корсика - у вандалів, в 535-555 Апеннінський півострів і Сицилія - у остготів, в 554 південно-східна частина Піренейського півострова - у вестготів); на цих землях відновлювалися рабовласницькі відносини. На сході візантійські і війська вели війни з Іраном (527-532, 540-561), на півночі відбили натиск слов'ян. У різних районах імперії (особливо в землях, приєднаних до Візантії при Юстиніані I) спалахували проти влади імператора народні повстання (у 529-530 повстання самаритян в Палестині, в 532 "Ніка" в Константинополі, в 536-548 поширився революційних рух в Північній Африці, очолений Стотзой, народно-визвольний, рух в Італії під керівництвом Тотіли).
Юстиніан все своє життя служив великій ідеї Римської імперії і приніс їй в жертву все, що мав, і навіть те, чого не мав. Імперія заплатила дорогу ціну за втілення в життя великих ідей імператора. До кінця його царювання ресурси імперії були вкрай виснажені. Отже, при всіх блискучих успіхах його правління, врешті-решт імперії крах був неминучий.