13) «Дешифрувальник»
(потрібно розшифрувати терміни)
Букви в словах змінені місцями, вам потрібно виставити букви так, щоб вийшов термін, який ми вивчили з історії України. Інші букви додавати не можна. Букву в одному слові можна використати лише один раз. Пояснення слів можете писати, якщо хочете вищий бал (10-12 б.)
Н Я З К Ь
И Д Н Р Я Е Л В (показую на прикладі цього слова, у мене вийшло слово – древляни, племена, столицею яких було м. Ітіль, вони організували вбивство князя Ігоря у 945 році, також помста княгині Ольги пов’язана з древлянами )
А Д Н АИ Н
С И П О Т І Л
И Б Р О Я
Д А Р Н У И Ж
Свою успішну зовнішню політику Ярослав Мудрий ґрунтував не тільки на застосуванні збройних сил та зброї, а на дипломатичній діяльності. Вона, в свою чергу, міцно спиралась на династичні родинні зв’язки та шлюби – його діти та близькі родичі вступали в шлюб з першими особами (правителями) інших країн.
Так, наприклад, довга трирічна війна Київської Русі з Візантією завершилася примиренням та шлюбом сина Ярослава Володимировича Всеволода з донькою імператора візантійського Костянтина ІХ Мономаха – Анастасією. Пізніше їхній син, онук Ярослава, Володимир Всеволодович, успадкує від візантійського діда своє прізвисько Мономах. Що стосується самої особистості Ярослава, то він мав шлюб з донькою шведського короля . Син норвезького короля на ім’я Гарольд Сміливий одружився з донькою Ярослава Єлизаветою. Інша дочка мудрого правителя, Анастасія Ярославна, стала дружиною угорського короля Андріана І. Освічена та талановита донька Анна вийшла заміж за французького короля Генріха І та після його смерті деякий час мудро управляла країною.
Польський король Казимир І Відновлювач також мав родинні зв’язки з Ярославом Мудрим – він був одружений на сестрі київського князя – Марії-Доброгніві. Династичні стосунки правитель Київської Русі мав також і з Німеччиною.
Давньоруська державність зробила великий крок вперед за часів Ярослава, знаходилась на вершині свого розквіту. Завершилося державне будівництво, зміцніла структура держави, посилилась її військова міць. Русь отримала письмове законодавство, досягла значних успіхів у зовнішній політиці.
Сословиями называют социальные группы, которые обладают определенными правами и обязанностями. Они закреплены в обычае или в законе и передаются по наследству. Сословная структура появилась в России в XVI веке, когда русские земли объединились вокруг Московского княжества. В новой иерархии отразился род занятий, а также прежнее феодальное имущественное и служебное положение. Однако в первое время сословий было слишком много, между ними не было четких границ.В 1649 году князь Никита Одоевский юридически закрепил семь основных сословий, прописал их права и обязанности в Соборном уложении. Служилые люди «по отечеству» — бояре и дворяне — получали землю с крестьянами по наследству или за военную службу. Служилые люди «по прибору» — стрельцы, пушкари, казаки — получали за службу денежное жалованье, могли заниматься торгово-ремесленной деятельностью. Все они не платили налоги. Духовенство находилось под особой защитой государства, не могло торговать, молилось за благополучие царя и народа и было освобождено от некоторых выплат. Купцы объединялись в гильдии, выезжали за границу и торговали, не платили часть налогов, но служили на пользу государства: руководили таможнями, оценивали товары и хранили казенные ценности. Торговцы и ремесленники прикреплялись к определенному городу и имели обязательные денежныеповинности. Крестьяне занимались сельским хозяйством, не могли сходить с земли, к которой были привязаны — у них были самые большие налоги. Они либо жили на государственной земле и обеспечивали служилых людей и духовенство, либо принадлежали монастырям, помещикам или царю. Холопы не имели собственного хозяйства и служили конюхами, сапожниками, поварами, портными.
Юридический термин «сословие» появился в России только в ХVIII веке. Тогда Петр I ликвидировал боярство: все представители высшего сословия стали дворянами и должны были служить на гражданских или военных должностях. Они были основой государства, опорой монарха и самым образованным слоем общества. Также император создал Табель о рангах: теперь каждый свободный человек мог постепенно получать чины на гражданской и военной службе и в итоге стать дворянином. Так в России, в отличие от западно-европейской системы, было можно перейти из одной группы в другую.
В дальнейшем правители проводили разные реформы, которые несколько меняли права и обязанности сословий. Например, закрепощали крестьян или, наоборот, позволяли им становиться свободными, получать образование Сословная структура общества существовала в России до Октябрьской революции 1917 года. Ее отменили Декретом об уничтожении сословий и гражданских чинов.